Умати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

У́мати, умаю, -єш, гл. Рѣшать умомъ? Чоловік думав, а Бог умає. Ном., стр. 281, № 82.