Удуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. І. 105) 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться. X. С VII. 459.
