Угавати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Угава́ти, -ва́ю, -єш, гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають. Мет. 85.
Припиняти робити,виконувати що-небудь. "Отсе було вона виспиться, бо ляже ранше [раніше] за нас, а ми робимо - руки й ноги не вгавають (Барв., Опов.., 1902,4)"