Увага
Увага, -ги, ж. 1) Вниманіе. Що старше від розуму? Увага. Ном. № 5810. Люде слухали з великою увагою. О. 1862. IX. 71. Брати до вваги, звертати увагу. Обращать вниманіе. На все сам увагу звертає. Рудч. Ск. II. 163. Дати, подати до вваги кому що. Обратить вниманіе чье на что. Дати увагу. Оказать вниманіе, уваженіе. Чи воно дасть увагу старому? ніколи. НВолын. у. 2) Примѣчаніе, замѣчаніе.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об'єкті; спрямованість думки на кого-, що-небудь. Смугляве личенько розчервонілося, повні вуста розтулилися — вся увага її була звернена на роботу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14); Анничка слухала з увагою батькової бесіди (Марко Черемшина, Тв., 1960, 104); — Як спалося, як відпочивалось, Степане Васильовичу? — зовсім не сердячись, питає пристав і з професійною увагою нишпорить очима по кімнаті (Михайло Стельмах, I, 1962, 491); За столами люди вже всілися, директор школи, підвівшись, просить уваги, і в цей час з'являється ще один жданий всіма тут гість, по якого бігала ціла делегація дівчат випускного класу: капітан Дорошенко (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 139); // Цікавість до кого-, чого-небудь, вияв бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. кого-, що-небудь. Помічала стара якусь особливу увагу до свого двора: все на вулиці стирчить хтось із панських слуг (Гнат Хоткевич, І, 1966, 105); Увага до нього була настільки велика, що Дорош почував себе дуже незручно і ще нижче схиляв голову, і навіть Оксен, який саме говорив, зупинився і, щоб встановити порядок та задовольнити цікавість громади, сказав уголос, що це новий працівник ферми, товариш Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 118); // Настроєність на сприйняття, фіксування чого-небудь органами; чуття, пам'яттю, розумом. Спинивши дух у грудях, Гнат весь обертався в увагу… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 24); Впиваються [керманичі плотів] очима вперед, ловлять найменші ознаки будучої небезпеки і готовляться відпирати. Всіма жилами свого мускулистого тіла, всім скупленням своєї уваги (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408); Скоро Вутанька, забувши про воєнкома, про сусідів, застигла в напруженій увазі (Олесь Гончар, II, 1959, 184).
Брати до уваги (на увагу) див. брати; Бути (стояти і т. ін.) в центрі уваги; Бути (стати і т. ін.) центром уваги — вважатися головним, основним, викликати загальний інтерес. Він нараз почув, що перестав бути центром загальної уваги, і се боляче його діткнуло (Гнат Хоткевич, II, 1966, 197); Тарас Григорович [Шевченко] опинився в центрі уваги літературної і мистецької громадськості країни (Слово про Кобзаря, 1961, 132); Вартий уваги; Заслуговує уваги (на увагу) — важливий, цінний чимось, заслуговує того, щоб бути об'єктом турботи, клопоту, якихось зусиль тощо. Ви вже нас, шановний Іване Семеновичу, не забудьте, бо наша мета двічі варта уваги (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 237); Запорожець спосеред семикласників, після тримісячних спостережень, виділив двох юнаків своїх літ, які здалися йому вартими його уваги (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 11); — Цілий ряд спроб з селекції й віддаленої гібридизації заслуговує, безумовно, найсерйознішої уваги. Це збагачує практику садівництва загалом і, зокрема, на півночі (Олександр Довженко, I, 1958, 447); Випадати (випасти) з уваги див. випадати; Випускати (випустити) з уваги — не помічати чогось, забувати про щось. Не треба тільки випускати з уваги, що удар революційних мас на Україні спрямований і проти безпосереднього ворога Російської Радянської Республіки, а саме — проти німецького імперіалізму, через що цей удар не може не позначитись якнайсприятливіше і на зміцненні Радянської влади на півночі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 9); Відвертати (відвернути) увагу див. відвертати; Відволікати (відволікти) увагу див. відволікати; Віддавати (віддати) увагу див. віддавати; Відтягати (відтягти, відтягнути) увагу див. відтягати; Відхиляти (відхилити) увагу див. відхиляти; Загострювати (загострити) увагу див. загострювати; Залишати (лишати) без уваги кого, що — не зважати на кого-, що-небудь, нехтувати кимось, чимось. Він же .. сказав мені, що дивується, чому досі лікарі всі вважали тільки на мою ногу, а зовсім лишали без уваги мої нерви (Леся Українка, V, 1956, 225); Затримувати (затримати) увагу див. затримувати; Звертати (звернути) на себе увагу; Привертати (привернути, притягати, притягнути) [до себе] увагу: а) зацікавлювати собою, своєю поведінкою тощо, викликати у когось бажання роздивитися, зрозуміти і т. ін. себе. Вони [Остап і Соломія] йшли то шляхом, то стежками навпростець, намагаючись не звертати на себе уваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 352); Бараболя скочив з вікна, оминув зціпленого розпачем начальника штабу, підбіг до столу. Його округла фігура відразу звернула на себе увагу (Михайло Стельмах, II, 1962, 87); Жодна з морських тварин не привертала до себе такої уваги, як дельфіни (Радянська Україна, 17.I 1965, 3); Несподівано, у найневідповіднішу мить, перед вікном раптом виник молодий хлопець і стовбичив хвилину, намагаючись привернути до себе увагу весільчан (Юрій Яновський, II, 1954, 90); б) вимагати зосередження думки, зору, сил на собі. Нудна робота прохолодила її гаряче серце і притягла до себе всю її увагу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 99); Звертати (звернути) увагу на кого — що: а) помічати кого-, що-небудь, цікавитися ким-, чим-небудь. Мокрий сніг, легко падаючи, як цвіт вишні од вітру, лягав на землю й засипав Соломію, але вона не звертала на те уваги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 383); Юра вклонився вдруге і втрете — уклонами ще ширшими і ще глибшими. Потроху на нього почали звертати увагу (Юрій Смолич, II, 1958, 20); б) (чию) вказувати кому-небудь на когось, щось, змушувати помітити. — Звертаю вашу увагу, що говорю з вами не як служащий [службовець], а як людина, що теж має душу й серце, як і ви (Гнат Хоткевич, I, 1966, 172); З уваги на (до) кого — що — зважаючи на кого-, що-небудь, рахуючись з кимось, враховуючи щось. Паничі переморгувалися межи собою, але ніякої критики вголос не вимовляли, може з уваги до панночок (Леся Українка, III, 1952, 674); [Голос покликача:] Префект ясновельможний Кай Летіцій гадає, що зменшити кару можна.. з уваги на покірність (Леся Українка, II, 1951, 534); Мати на увазі кого, що: а) думати про кого-, що-небудь, не називаючи прямо. Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши «Наталку Полтавку», — трудно сказати (Панас Мирний, V, 1955, 407); Правду сказала Ганна, було кому стояти над її душею. Мала вона на увазі своїх дядьків — Оникія та Левонтія Сердюків (Олесь Гончар, I, 1959, 41); б) враховувати щось, зважати на що-небудь. Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (Максим Рильський, III, 1956, 79); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танками (Олесь Гончар, III, 1959, 350); в) у поєднанні з інфінітивом означає: мати намір зробити, виконати, здійснити те, що виражається інфінітивом. Мав на увазі прочитати цю книжку; Насторожувати (насторожити) увагу див. насторожувати; Нуль уваги див. нуль; Обертатися (обернутися) в (на) увагу див. обертатися; Оволодівати (оволодіти) увагою див. оволодівати; Приділяти (приділити) увагу (багато уваги) див. приділяти; Присипляти (приспати) увагу див. присипляти; Притягати (притягувати, притягнути, притягти) увагу див. притягати; Пропускати (пропустити) мимо уваги див. мимо 2; Увага! — прохання, наказ зосередитися на чомусь, вислухати щось і т. ін. Звучать, як музика, в ефірі слова: «Увага! Увага! Говорить Москва!» (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 164); Яким уже посеред хати стоїть і руку підняв. — Товариші, увага! Дівчата, киньте, доспіваєте потім! (Андрій Головко, II, 1957, 95); Узяти до уваги (на увагу) див. узяти.
2. Прихильне, доброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, турбота про когось, щось. Бачили [вартові], як вся сім'я оточила Усмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його [ якоюсь наливкою (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 8); — Це, мамо, вам.. привіз ластику на сачок, — недбало подає [Дмитро].. — Спасибі тобі, сину, — аж затремтіла вона. «Нічого ж не казала — сам догадався. Син. Не так дорогий набір, як увага твоя» (Михайло Стельмах, II, 1962, 334); «Ох, як же тобі тіло зім'яло та покалічило, а душа в тебе, видать, кріпка, наша, вихорівська», — перековтуючи жаль, подумав Тимко і прикрив братові простирадлом ноги, — і це було першим знаком уваги до нього за все життя (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 349); Коли судно стоїть на березі, його треба оточити любов'ю і увагою (Юрій Яновський, II, 1958, 141). 3. рідко. Коротке висловлення, зауваження, примітка. Дехто кинув увагу про дощ, дехто обізвався жартом, тихим сміхом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 178); Одну [кореспонденцію] по одній прочитував Начко уважно, робив на берегах знаки, криски [риски] або уваги червоним олівцем (Іван Франко, VI, 1951, 258); Виклавши до найменших дрібниць зміст «Сатани в бочці» й зробивши деякі уваги щодо костюмів та поведінки на сцені і Галя почала роздавати ролі (Степан Васильченко, I, 1959, 119). 4. перев. мн. Доповнення, пояснення до тексту типу передмови, післямови. Цих кілька загальних уваг [про поезію незаможника М. Криси] ми вважали за потрібне дати наперед для того, щоб ясніші стали наш підхід до теми й наше завдання (Василь Еллан, II, 1958, 87). ♦ Передні уваги див. передній. 5. заст. Честь, шана, виявлені кому-небудь. — Чи ти знаєш, блазень, що колись і я був січовиком, колись за велику увагу ставили моє товариство? (Олекса Стороженко, I, 1957, 338).
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ува́га — спрямованість психічної діяльності людини та її зосередженість у певний момент на об'єкти або явища, які мають для людини певне значення при одночасному абстрагуванні від інших, в результаті чого вони відображаються повніше, чіткіше, глибше, ніж інші
Ілюстрації
|
|
|
