Убезвічити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Убезвічити, -чу, -чиш, гл. = Обезвічити. Вх. Зн. 72. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
У нових словниках
ОБЕЗВІ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Покалічити. Другий замах [батога] повалив на землю другого драба, третій обезвічив третього, переламавши йому кості в обох руках (Фр., III, 1950, 152).
Посилання
[[Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)|http://sum.in.ua/p/5/485/2]]
Медіа
[[Звичайний сніданок з каші і свіжого соку - здатний покалічити |https://www.youtube.com/watch?v=t65epb0hpgQ]]