Тішитися

Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Ном. № 9548. Тішиться мною, що я ще молода. Г. Барв. 298. Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТІШИТИСЯ, шуся, шишся, недок. 1. без додатка і ким у чим, заст. з кого—чого, на кого—що. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. Тут вмиг [умить] байдак заворушився І сам, одчаливши, поплив, А Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (Іван Котляревський, I, 1952, 264); Цілий Майдан тішився, що старому Гриневі Воробцеві Трудолюб знайшов сина і привіз до хати (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 31); Катруся тішилася своїм новим убранням і гордо споглядала на запинані гудзиками рукавці сорочки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 87); Першими грушами сад нас порадує нині, — Разом садили і разом скуштуємо їх,.. Тішимось разом на юний волоський горіх (Максим Рильський, III, 1961, 200); Семен Семенович довго.. тішився приємною класичною музикою (Яків Баш, На землі.., 1957, 81); // Милуватися чимсь, відчувати задоволення, насолоду від чого-небудь. І знов я тішусь полем, самотністю і власним дахом бідним, задимленим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 337); Все найкраще, створене Ференцом-художником, народилось у Будапешті і для Будапешта.. Правда, тішилась ними [картинами] переважно пихата аристократія, але художник не втрачав надії, що бачитиме їх колись і весь трудящий Будапешт (Олесь Гончар, III, 1959, 246). ♦ В душі тішитися — мати задоволення з чого-небудь, від чогось, не виявляючи його. Вдавала [мати], що не бачить нічого й не розуміє нічого, а в душі тішилася молодим щастям (Гнат Хоткевич, I, 1966, 102); Шумейко.. в душі вже тішився з тієї перемоги(Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 136); Душа (серце і т. ін.) тішиться — хтось має задоволення від чогось. Та втома солодка, після неї тішиться душа, а натруджене тіло краще спочине, коли настане коротка ніч (Іван Цюпа, На.. ниві, 1958, 33); Тішитися надією (мрією, думкою і т. ін.) — мати, плекати надію, сподіватися чогось. — Пишалася я вами, дітки, тішилась надією, що мою старість зігрієте (Петро Панч, В дорозі, 1959, 104). 2. без додатка і ким, чим, з кого — чого. Розважатися, мати з чогось забаву (у 1 знач.). — Все село тішилося моїми вигадками, всі хлопці й дівчата носили прізвища, що я їх бувало надаю (Панас Мирний, III, 1954, 162); Візник тішився з нетерплячості сповненого цікавості до своєї особи пасажира (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 300); Дівчат з села для свої [своєї] втіхи він [пан] глину заставляв місить і тішивсь, як по пояс в глині весь день ся мусили крутить (Іван Франко, XIII, 1954, 108). 3. без додатка і ким, з ким. Няньчитися (з дитиною), одержуючи радість, задоволення. Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині.. З рук не спускає, не дає порошині упасти. Так уже тішиться та доглядає! (Панас Мирний, I, 1954, 301); Тільки Горпина трохи веселенька, тішиться малою донечкою, та й про громадське лихо забуває (Марко Вовчок, I, 1955, 66); [Докія:] Після нього годів з шість не було дітей, то й тішилися з ним, мов з одинчиком! (Марко Кропивницький, III, 1959, 203). 4. чим, діал. Користуватися, послугуватися. Селяни зараз у першій розмові назвали мені цілий десяток сіл, де, як кажуть, війтами є самі славні злодії, ошуканці,.. що тішаться очевидною протекцією властей (Іван Франко, III, 1950, 241); Швенд поінформував Гйотля, що більшість із присутніх — то власники великих готелів, які тішаться міжнародною славою (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 203). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 151.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Тішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Ном. № 9548. Тішиться мною, що я ще молода. Г. Барв. 298. Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596.

«Словники України on-line»

ті́шитися – дієслово недоконаного виду

________________________________________ Інфінітив ті́шитися, ті́шитись

	однина	множина

Наказовий спосіб 1 особа ті́шмося, ті́шмось 2 особа ті́шся ті́штеся, ті́штесь МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ті́шитимуся, ті́шитимусь ті́шитимемося, ті́шитимемось, ті́шитимемся 2 особа ті́шитимешся ті́шитиметеся, ті́шитиметесь 3 особа ті́шитиметься ті́шитимуться ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа ті́шуся, ті́шусь ті́шимося, ті́шимось, ті́шимся 2 особа ті́шишся ті́шитеся, ті́шитесь 3 особа ті́шиться ті́шаться Активний дієприкметник

Дієприслівник ті́шачись МИНУЛИЙ ЧАС чол. р. ті́шився, ті́шивсь ті́шилися, ті́шились жін. р. ті́шилася, ті́шилась сер. р. ті́шилося, ті́шилось Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник ті́шившись

Іноземні словники

ЯНДЕКС словари

тішитися перевод с украинского на русский Глагол 1. радоваться, бить paдим, испытивать радость; (о чувстве удовлетворения)находить утешение, утешаться; (о чувстве довольства от приятних ощущений) испытивать удовольствие, находить удовольствие, наслаждаться; приходить в восхщение, восхищаться; упиваться; услаждаться 2. (развлекаться) тешиться, потешаться, забавляться; (ради удовольствия, забави) баловаться, баловать [себя] 3. (з ким, з чим) диал. нянчить, нянчиться

Словари и энциклопедии на Академике

тішитися Толкование Перевод Книги Фильмы • 1тішитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови • 2тішитися — [т’і/шиетиес а] шус а, шиес :а, шиец :а, шац :а; нак. т і/с :а, т і/штеис а … Орфоепічний словник української мови • 3тішитися — шуся, шишся, недок. 1) без додатка і ким, чим, заст. з кого – чого, на кого – що. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. || Милуватися чимсь, відчувати задоволення, насолоду від чого небудь. 2) без додатка і ким, чим, з кого – чого.… … Український тлумачний словник • 4тішення — я, с. Дія за знач. тішити і тішитися … Український тлумачний словник • 5шитися — ши/юся, ши/єшся, недок. 1) тільки 3 ос. Виготовлятися шиттям (про одяг, взуття і т. ін.). || безос., розм. Про бажання або можливість шити. 2) перен., розм. Прагнути стати ким , чим небудь. || Вважати себе ким , чим небудь чи якимсь. 3) перен.,… … Український тлумачний словник • 6попотішитися — шуся, шишся, док., розм. Тішитися тривалий час; натішитися добре … Український тлумачний словник • 7потішитися — [поут’і/шиетиес а] шус а, шиес :а, шиец :а, шац :а; нак. т і/с :а, т і/штеис а … Орфоепічний словник української мови • 8любуватися — 1) (ким чим, на кого що з насолодою, приємністю дивитися на кого / що н.), милуватися (ким чим, з кого чого, на кого що), любувати (ким чим, за ким чим, з кого чого, на кого що), тішитися, у[в]тішатися, у[в]тішитися (ким чим); тішити (у спол. зі… … Словник синонімів української мови • 9радіти — (відчувати радість від чогось), радуватися; у[в]тішатися, у[в]тішитися, тішитися, потішатися (маючи приємність, утіху від чогось); тріу[ю]мфувати (із приводу якогось успіху) Пор. веселитися … Словник синонімів української мови • 10потішатися — а/юся, а/єшся, недок., поті/шитися, шуся, шишся, док. 1) Знаходити в кому , чому небудь задоволення, радість; тішитися. 2) Утішати себе в горі, за тяжких обставин; заспокоюватися, втішатися. 3) з кого – чого, над ким – чим, рідко ким, чим.… … Український тлумачний словник • 11навтішатися — а/юся, а/єшся. 1) док., з кого – чого і ким, чим, перев. з запереч. не. Задовольнити бажання радуватися, пишатися ким небудь. || Потішитися досхочу. 2) док. Знайти почуття задоволення в чужому горі. 3) недок., заст. Радуватися; тішитися … Український тлумачний словник • 12радіти — і/ю, і/єш, недок. Відчувати радість із приводу чого небудь. || за кого – що, з чого. Відчувати радість за кого небудь, з приводу чиїхось успіхів, приємних, радісних подій і т. ін. || кому, чому. Відчувати радість з якоїсь нагоди, з певного… … Український тлумачний словник • 13доглядати — доглянути (за ким чим, кого що забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), стежити (за ким чим), слідкувати (за ким чим), пильнувати, наглядати (за ким чим), дивитися (за ким чим), глядіти, пантрувати, назирати, назирнути, приглядати,… … Словник синонімів української мови • 14подуріти — і/ю, і/єш, док., розм. 1) Здуріти, стати дурним (про всіх чи багатьох). || Втратити розум, збожеволіти (про всіх чи багатьох). 2) Тішитися безглуздими пустощами, дурощами якийсь час. 3) Робити безглузді, необдумані вчинки якийсь час. 4) перен.… … Український тлумачний словник • 15цяцькатися — аюся, аєшся, недок., з ким – чим і без додатка, розм. 1) Тішитися, забавлятися з ким , чим небудь. 2) Те саме, що панькатися … Український тлумачний словник • 16утішатися — (втіша/тися), а/юся, а/єшся, недок., уті/шитися (вті/шитися), шуся, шишся, док., ким, чим, без додатка і заст. на кого – що. 1) Відчувати втіху, ставати радісним, задоволеним. || рідко. Виявляти, висловлювати радість, задоволення. || Розважатися … Український тлумачний словник

Ілюстрації