Тінь

Тінь, -ні, ж. Тѣнь. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Ном. № 2289. Тільки його́ тінь хо́дить, — т. е. такой онъ худой, изнеможенный. Ном. № 8206.

Сучасний словник

ТІНЬ, і, жін. 1. Темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку. Сонце вже клонилося до заходу, в дерев і гір лягали довгі тіні і закривали долини (Іван Франко, VIII, 1952, 364); Місяць викочувався все вище й вище; осяяні дерева дивились на свої тіні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 213); Коли хто-небудь підводився, то з ним підводилася і розпрямлялася його тінь і ставала такою довгою, що перехоплювала весь луг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 253); * У порівняннях. Нарешті він заснув. Тоді я тихо, мов тінь, підвівся з свого місця (Іван Микитенко, II, 1957, 59); Скарбун нервово ходить по дорозі, за ним тінню — Качан (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 91); // Зображення такого відбитку в живопису; місце, що зображує на малюнку, картині найменш освітлену частину, ділянку чого-небудь. Він точно вловлював контурні лінії і тушкував тіні так м'яко й рівно, ніби працював не олівцем, а тушшю і пензлем (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 420); Малювати оті білі гіпсові фігури було не так просто. Адже головне полягало не в тому, щоб нанести на папір точні контури фігури, а в тому, як покласти на малюнкові тіні (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 198); // кого, чия, перен. Про того, хто ніколи не покидає іншого, завжди буває з ним разом. Щось таємниче, містичне таїться в нашім зв'язку так, наче один з нас — тінь другого: поки один з нас живе, другий теж мусить жити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 187); — Що ж тепер будемо робити, Олесю? — вперше за все життя радиться з нею. І вона, його тиха тінь, його ніякова усмішка, його сумна задума, теж вперше втішає чоловіка (Михайло Стельмах, II, 1962, 117).

Світло (сяйво, проміння і т. ін.) і тіні — чергування освітлених і затінених місць (перев. різке, контрастне). Як прийшли нові місця — Бистрець з його водоспадами, вузькі щілини гір з ревучим потоком на дні, нові верхи, нові комбінації світла й тіней, — скрикувала [Маруся] від радості на кожнім кроці (Гнат Хоткевич, II, 1966, 142); А місяць і халупників жалів: так розсівав своє туманне сяйво і тіні,.. що більше вірилось у людське щастя, аніж його було на землі (Михайло Стельмах, II, 1962, 113). 

♦ Кидати (кинути, наводити, навести і т. ін.) тінь на кого — що: а) наговорювати на кого-, що-небудь; ославляти когось, щось. Бурхливі суперечки, пристрасті мов минали голову, хоч недруги намагалися накинути і на нього тінь — гудили комірника, завгоспа, чи до того голова причетний? (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 280); б) виявляючи себе негативно з якогось боку, створювати негативне враження про інших. Справжнім лірикам сьогодні я схвильовано кажу: — Хто посмів його пустити Разом з вами на Парнас? Верхогляд той діловитий — Тінь лиш кидає на вас! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 171); в) негативно впливати на що-небудь, затьмарювати щось. Доля світила та гріла й не давала простору та волі смутній думці кинути темну тінь на їх щастя... (Панас Мирний, I, 1949, 362); Коли ж що у моїх літературних виступах могло Вам не подобатись, то се не повинно кидати тіні на наші відносини (Леся Українка, V, 1956, 242); Тіні боятися своєї (або чиєїсь) — бути дуже боязким, нерішучим. — Ну, що ти, Свербиносе, тямиш? ..Або ти, Ступо? Жінчиної тіні боїться, до ладу не вміє слова вимовить, а теж і собі між люди... в гласні!.. (Панас Мирний, I, 1949, 380); — Ху!.. Бодай вас, Хомо, як налякали... Дай, боже... Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34). 2. тільки одн. Місце, закрите чим-небудь від променів сонця, сяйва місяця або іншого джерела світла; затінений простір. Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні (Панас Мирний, IV, 1955, 294); Міріам нишком крадеться попід садовим муром, стає в найглибшій тіні, звідки їй видно Мессію в місячному світлі (Леся Українка, II, 1951, 118); Як дружно ми плекаєм дерева Для цвіту й плоду, для краси й для тіні (Максим Рильський, III, 1961, 308); Виставивши дозорця, бійці всією купою розташувалися в тіні під коморами (Олесь Гончар, II, 1959, 282); // чого. Місце, затінене чим-небудь. Марія відступила в тінь кущів, щоб її не помітили з вулиці (Юрій Смолич, Ми разом.., 1950, 130); // Частина приміщення, куди не доходить світло. У кутку, де тінь і вогкість синя, — Павук розкинув павутиння (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 33). ♦ Бути (залишатися і т. ін.) в тіні: а) не привертати до себе уваги, лишатися непоміченим. Фольклористична спадщина Федьковича не може залишатися в тіні, оскільки вона часто стає ключем до розв'язання багатьох питань.. тогочасного фольклорного і літературного життя західноукраїнських земель (Народна творчість та етнографія, 4, 1963, 74); б) займати другорядне місце. — А ми з Левченком тут ось за вами, — сказав він і пожартував до своїх: — Нам із ним не звикати бути в тіні (Олесь Гончар, II, 1959, 177); Відійти в тінь — відступити на задній план, зайняти другорядне місце. Письменниця [Л. Українка] бачила й те, що Долорес не змогла стати головною героїнею драми,.. а мусила відійти в тінь перед Анною (Радянське літературознавство, 2, 1965, 30). 3. Темрява, морок. Зразу померкло, тінь прикрила усе (Панас Мирний, I, 1954, 168); І огортала ніжна тінь Поволі, а не зразу Славетне селище Ірпінь (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 21); // чого. Темрява ночі, вечора і т. ін. Сіло сонце. Легенько тінь ночі упала на землю (Панас Мирний, III, 1954, 140); Хитаються й повзуть холодні тіні ночі, і зорі дивляться на місто без огнів (Володимир Сосюра, II, 1958, 186).

Вечірні тіні; Вечірня тінь — сутінки, присмерк. Бачу, вже вечірня тінь сходить — хутко до вечерень вдарять (Марко Вовчок, VI, 1956, 253); Сонце сховалось за зори, в тихих вечірніх тінях закурились гуцульські хати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 344).

4. Темний відтінок на чому-небудь. Між бровами було знать дві зморшки, в котрих чорніла густа тінь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); Бліде світло ще чорніші тіні поклало на її білому виду, широко одкриті жахом очі заблищали, як скляні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 26); // перен. Непорозуміння у взаєминах між ким-небудь. Так уперше в житті між сином і матір'ю впала тінь (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 22). 5. перен. Відбиття внутрішнього стану (турботи, тривоги, гніву, смутку і т. ін.) на обличчі, в очах людини, її повіки злегка тремтять,.. під тонкою шкурою на лиці блукають тіні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 249); І раптом Вася зніяковів і замовк. Якась тінь набігла на його ясне обличчя (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 136); На обличчі Пігловського знизу вверх забігали лихі темні тіні, але, розуміючи, що гнівом йому не переважити Матвія, він замовкає (Михайло Стельмах, I, 1962, 89); // чого. Вираз, зовнішній прояв якого-небудь почуття, стану людини (звичайно смутного, тривожного). Він дуже змінився, зголив бороду, вуса, постарів. Тінь тривоги і турбот весь час набігає на його обличчя (Іван Кочерга, II, 1956, 120); Ступакова щиро раділа щастю цих двох хороших людей. Але часом в її темних очах — ні-ні, та й пробіжить тінь затамованого смутку (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 171). 6. перен. Ледве вловимий слід, найменша ознака чого-небудь, натяк на наявність чогось. — Мама зовсім перестудилася! У мами лихорадка! — промовив він з тінню докору в голосі (Іван Франко, VII, 1951, 124); Заснув [поранений] сном змореної дитини.. Квола тінь посмішки так і залишилася на його висхлих устах... (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 128); — Ви хочете сказати, що мною керує особиста неприязнь до Марії Іванівни? — Ні, навіть тіні такої думки у мене нема (Вадим Собко, Справа.., 1959, 137); Тепер він вислухав тих слів [ті слова] спокійно, мов закам'янілий, не тілько без сліз, але й без тіні рум'янців на лиці (Іван Франко, IV, 1950, 45); — Цілий день отак виходив. Аж сміються вже всі з мене в дворі. — Але сказав це без тіні невдоволення, а навпаки — навіть усміхнувшись (Андрій Головко, I, 1957, 375).

Ані тіні (й тіні) чого — аніскільки, зовсім. Тепер знову ходжу за нею. Де вона — там і я невідступно. На британця — ані тіні уваги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 420); Майор Сербин глянув на Варвару — обличчя її, сумне й добре, не виказувало й тіні хвилювання (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 95).

7. Невиразні в темряві, при поганій видимості обриси людини, тварини або предмета; силует. Незабаром заманячили в сивому тумані якісь темні тіні.. Видно стало людську постать (Панас Мирний, I, 1949, 348); Тіні за фіранкою у вікні заметушилися, забігали частіше, збилися гуртом докупи (Яків Качура, Вибр., 1953, 277); Ця згадка на якусь мить відволікає думи Христини від дійсності,.. по вулиці й досі бродить чиясь тінь. Це Юрко виглядає її (Михайло Стельмах, I, 1962, 577); * У порівняннях. А ще далі, де лиш око сягає, — не знать, чи по воді, чи по небу, — легкою тінню просувається пароплав (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 289); Вовк підстрибнув, вискнув від болю і беззвучною тінню розтанув в імлі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 10). 8. Привид, примара. Люди гомоніли, що кожної ночі якась біла тінь виходила з Федорової хати й прямувала до панського будинку (Панас Мирний, IV, 1955, 236); Якась тінь в тому сяйві [місяця] з'явилась, Легка, блакитна, прозора і так невиразна, як мрія (Леся Українка, I, 1951, 22); * У порівняннях. Всі прожиті радощі, Всі пробуті муки Йдуть, мов тіні тихії, Держачись за руки (Іван Франко, XIII, 1954, 308); Всі стихли, спинились, бліді, схудлі, зів'ялі, мов тіні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 133); // міф. Дух, душа померлого. Еней, знаменитий мечем і побожністю знаний, Сходить до батька свого під землю до тіней Ереба (Микола Зеров, Вибр., 1966, 250); // перен. Про кого-небудь виснаженого, дуже блідого, схудлого, хто нагадує привид, примару. Галочка, а ще лучче [краще] сказати, тінь її — так то вона змінилася ув один час! — вийшла, ледве ступаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 357); То не чоловік, а тінь чоловіча слонялася по хаті (Панас Мирний, I, 1954, 339); // перен. Образ кого-, чого-небудь, що тримається чи з'являється в пам'яті. В нього ж подружнє життя склалося, мов у добрій пісні. Спочатку він дуже побоювався, що тінь Нечуйвітра буде затьмарювати його радість (Михайло Стельмах, II, 1962, 148); // перен. Уживається як символ незабутніх дій, досягнень чи здобутків діяльності кого-небудь померлого, загиблого. Та з палицею пілігрима У нові села й городи Прямує тінь неутомима Григорія Сковороди (Максим Рильський, I, 1946, 112); Куди не подайся — в зеленім прибої Бійця революції тінь. Іде, як супутник душі молодої, Супутник високих стремлінь (Микола Нагнибіда, Слово.., 1954, 253).

Тіні минулого (давнього і т. ін.) — згадки про минуле, образи колишніх часів. Чого це згадалось йому? То просто в канву його щастя вкраплялися шматки тіней минулого, вкраплявся і острах майбутнього (Михайло Стельмах, II, 1962, 164); Царство тіней, міф. — загробний світ. Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам'ять Адоніса, його підземну мандрівку по царству тіней і його воскресіння в постаті Діоніса (Леся Українка, II, 1951, 385). 

♦ Одна (тільки) тінь залишилася (зосталася і т. ін.) від (рідко з) кого — хтось дуже виснажився, схуд, зблід. Антон ледве впізнав сина, від якого залишилася одна тінь (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 140); А з Єлени вже тільки тінь зосталася.. Не було пощо жити. Чоловіка нема, дитини нема — для кого ж! (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 362).

Фразеологічний словник

ТІНЬ

без ті́ні чого. З цілковитою відсутністю сліду чого-небудь, натяку на щось. Льотчик .. заговорив до своїх рятівниць незвично серйозним тоном, без тіні жарту (О. Гончар).

боя́тися своє́ї (вла́сної) ті́ні. Дуже боятися; бути занадто боязким, лякливим. — Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (М. Коцюбинський); Десятирічку погнали з усіма вчителями в Німеччину. Залишилось тільки три перших класи та тихий Мандрика, що боявся власної тіні (О. Довженко); Заради кого я мав ризикувати? Заради оцих людців, які власної тіні бояться, які продадуть мене, не задумуючись (А. Дімаров).

відійти́ / відхо́дити в тінь. 1. Зайняти другорядне місце; усунутися. На фоні досвідченого шахіста скромний учень відійшов у тінь (З усн. мови). відступи́ти в тінь. — Скільки часу минуло, скільки подій, повних трагізму й величі, сталося на моїх очах, що мимоволі все особисте, як би глибоко не зачіпало воно свідомість, мусило відступити в тінь (Л. Первомайський). 2. перед ким. Поступитися чим-небудь. Письменниця (Леся Українка) бачила й те, що Долорес не змогла стати головною героїнею драми, а мусила відійти в тінь перед Анною (З журналу).

в ті́ні, зі сл. бу́ти, залиша́тися і под. 1. Який не привертає до себе уваги, непримітний, непомічений. Краще бути в тіні, ніж перебувати в невигідному світлі (З журналу); Подвиг Мамайчука довго залишався в тіні, бо з севастопольського бруку його, тяжкопораненого, забрали до госпіталю, і бойовий орден .. знайшов його інвалідом без ніг (О. Гончар); Поряд із досягненнями офіційної психотерапії десь в тіні, на узбіччі одвіку існували “бабці” (З журналу). 2. На другорядному місці, без претензій на увагу до себе. — А ми з Левченком тут ось за вами,— сказав він і пожартував до своїх: — Нам із ним не звикати бути в тіні (О. Гончар).

ки́дати (накида́ти, кла́сти) / ки́нути (наки́нути, накла́сти) тінь на кого—що. 1. Поширювати погану славу про кого-, що-небудь, наговорювати на когось, щось; ганьбити. Справжнім ліриком сьогодні я схвильовано кажу: — Хто посмів його пустити Разом з вами на Парнас? Верхогляд той діловитий — Тінь лиш кидає на вас! (С. Олійник); — На панському харчі святі не виростають .. Чи так, до слова, сказав це Корнюша, чи навмисне кинув тінь на Любу, яка й досі працювала покоївкою в пані... (М. Стельмах); Він не хотів і припускати, що за всім цим стоять люди, які навмисне, з брудною метою, воліють накинути на його ім’я зловісну тінь (Н. Рибак). 2. Негативно позначатися, відбиватися на кому-, чому-небудь, впливати на когось, щось і т. ін. Коли ж що у моїх літературних виступах могло Вам не подобатись, то се не повинно кидати тіні на наші відносини (Леся Українка); У нас тепер погано жити, бо дядькове здоров’я значно погіршало, а се кла

ні (ані́, і) ті́ні чого. Аніскільки, анітрохи; зовсім. Ні тіні незадоволення чи недовір’я до Вас у мене нема (З газети); Тепер знову ходжу за нею. Де вона — там і я невідступно. На британця — ані тіні уваги (М. Коцюбинський); На Северина Чорнохвоста не впало і тіні підозри (В. Сосюра); Майор Сербин глянув на Варвару — обличчя її, сумне й добре, не виказувало й тіні хвилювання (Л. Первомайський). хоча́ б тінь. Були в них (хуторян) в серці жалощі, хоча б тінь співчуття до цих слобожанських дітей? (О. Гончар).

одна́ (ті́льки) тінь залиши́лася (зоста́лася) від кого. Хто-небудь дуже змарнів, схуд, має змучений, виснажений вигляд. Антон ледве впізнав сина, від якого залишилася одна тінь (С. Чорнобривець); А з Єлени вже тільки тінь зосталася .. Не було пощо (заради чого) жити. Чоловіка нема, дитини нема — для кого ж! (Г. Хоткевич).

тінь па́дає (ляга́є) / упа́ла (лягла́). 1. на кого. Кого-небудь підозрюють у чомусь. — Зараз ніяк не можу .. Тільки завтра .. Ніяка тінь не впаде на мене (М. Стельмах). 2. тільки док. між ким. З’явилося непорозуміння. Так уперше в житті між сином і матір’ю впала тінь (Є. Кравченко).

трима́ти в ті́ні кого. Не давати кому-небудь виявляти свої здібності, можливості. Досить довго цього художника тримали в тіні (З журналу).

трима́тися в тіні́. Бути скромним, не нагадувати про себе, не хвалитися. Отаким точнісінько Іван був: усе міг, а тримався у тіні, щоб люди не подумали чогось (М. Стельмах); (Тарас:) Вийшло, що я поліз у князі, на чільне місце .. А треба було триматися в тіні!.. (Василь Шевчук).

ца́рство ті́ней, книжн. Потойбічний світ. Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам’ять Адоніса, його підземну мандрівку по царству тіней і його воскресіння в постаті Діоніса (Леся Українка); Що стосується єгиптян, то вони були певні того, що за допомогою добре продуманих засобів можна забезпечити собі повне благоденство в царстві тіней (З журналу).

Ілюстрації