Тягатися

Тяга́тися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. Рудч. Ск. II. 176. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся п’янице, ледащо! Рудч. Ск. II. 22. 3) Таскаться, волочиться. Жив чоловік з жінкою, та жили вони погано, бо вона неслухняна була і все тягалась. Драг. 160. Не переставала тягатись із кавалерами до сивої коси. Левиц. І. 542. 4) Возиться около чего, тащить. Загрузли в його коні в болоті: вже він і так, і сяк з ними тягався. Рудч. Ск. II. 114. о) Судиться, вести процессы Коза з вовком тягалася: тільки шкурка зосталася. Ном. № 7394.