Тягар
Тягар, -ра, тягарь, -ря, м. Время, тяжесть. Г. Барв. 412. Не для того я співаю, що гаразд ся маю: тяжкий тягар на серденьку я го ся збуваю. Гол. II. 759.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТЯГА́Р, я, чол. 1. Вага; велика вага. Камінню властивий тягар, пекучість — огневі, Плинність — воді (Микола Зеров, Вибр., 1966, 137); Руки його слабіли й тремтіли від тягаря, що лежав на вилах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 116); * Образно. З юрби виходить похила бабуся. Тягар літ давить її до землі (Олександр Підсуха, Жарти.., 1968, 11). 2. Важкий вантаж, важка ноша. — Бери, бери! — розсердився пан Стець. — Не носити ж мені тягар самому! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 209); Треба мати хист докера, щоб понести на собі такий тягар. Але всі п'ятеро, крекчучи, завдали собі ящики на плечі (Юрій Смолич, V, 1959, 35). 3. перев. чого, перен. Дуже важкі обов'язки, знегоди, клопоти. Життя моє було тягар (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 128); Боротьба смердів змусила пануючий клас піти на поступки і зменшити тягар феодальної експлуатації (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 462); Зустрічайте ж бурю, якщо посіяли вітер. Зазнайте тягаря війни і на своїй землі (Олександр Довженко, I, 1958, 360); // Гнітючі переживання. [Гайдай:] Скажіть мені, товариші, куди йти?.. Щоб силу мав я одрубати в собі тяжкий тягар, що душить, смокче серце і розриває мозок?.. (Олександр Корнійчук, I, 1955, 76); Молодий хлопець виносив з рідного села важкий тягар роздумів (Петро Колесник, Терен.., 1959, 147). ♦ Брати (взяти, прийняти і т. ін.) на себе (на свої плечі) [весь] тягар — брати на себе обтяжливі обов'язки, братися за якусь дуже важку справу, важку роботу.
Джерела та література
Ілюстрації
Іншими мовамиангл. The Burden |