Тяганина

Тяганина, -ни, ж1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3) Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Константиногр. у. Ум. Тяганинка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТЯГАНИ́НА, и, жін. 1. Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання. — В нас без усякої тяганини нарізку вихлопотали [виклопотали]. Уже й землеміри приїхали, плани складають (Андрій Головко, II, 1957, 32); Комуністична партія викорінює такі негативні явища в роботі радянського і господарського апарату, як бюрократизм, тяганину, кар'єризм (Комуніст України, 5, 1966, 22). 2. Справа, суперечка, яка виникає при зіткненні чиїх-небудь інтересів, завдає багато клопоту і розтягується на довгий час. Балабуха стояв ні в сих ні в тих. Він не сподівався такої притичини, щоб йому довелось мати тяганину з громадою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 62); [Андрій:] Ніколи ми не сварилися з тобою і ніякої тяганини промеж нас не було (Марко Кропивницький, III, 1959, 142); // заст. Про судову справу. Поїхав Василь до секретаря Чижика, повіз три мішки пшениці й десять рублів грошей. Завів тяганину (Панас Мирний, I, 1949, 218); Не вигоріло діло раз, то, навряд, щоб вигоріло вдруге після стількох років тяганини по судах (Михайло Стельмах, I, 1962, 303). 3. Шум, безладний рух, метушня і т. ін. В далекій прихожій почувсь шум та тяганина роздягання (Нечуй-Левицький, I, 1956, 622). .

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Тяганина, -ни, ж. 1) Тасканіе. 2) Возня, хлопоты. Рк. Левиц. 3)Волокита (судебная). Борз. у. На тяганину пішло. Конст. у. Ум. тяганинка.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

тяганина -и, ж. 1) Повільне виконання справи, супроводжуване зайвими формальностями; зволікання. 2) Справа, суперечка, яка виникає при зіткненні чиїх-небудь інтересів, завдає багато клопоту і розтягується надовгий час. || заст. Про судову справу. 3) Шум, безладний рух, метушня і т. ін

Ілюстрації