Тьмити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Тьми́ти, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ. Робити що-небудь темним, менш яскравим; затемнювати; закривати собою світло. Може вживатися як у прямому, так і в переносному значенні. У фізичному сенсі – робити світло тьмяним, приглушеним, в переносному – робити щось менш значущим чи видимим. Слово може використовуватися для опису як візуальних, так емоційних або абстрактних процесів.
Приклади: Хмари почали тьмити небо, і день став похмурим. Пил тьмить вікна, і через них майже нічого не видно. Чорні хмари тривожно копичилися на небі, тьмили стежки й доріжки. Його помилки тьмлять його досягнення.
Ілюстрації
