Туркіт

Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ. Желех. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ=інститут мистецтв}}

Сучасні словники

ТУРКІТ 1, кота, ТУРКУТ, а, чол. Голуб особливої породи — чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. Найкращі голуб'ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна.. подивитись на рідкісних поштовиків, вертунів, трубачів, туркотів... (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 159); Козарлюга [Омелян] дуже ручий, жвавий, головатий, Позирав, ходив, як туркут-голуб волохатий (Українські поети-романтики.., 1968, 563); На тополю присів туркут і твердив своє: «Тур-тур...» (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 92). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 327.

Ілюстрації

Саша