Тупотати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тупота́ти, -чу́, -чеш, гл. Топать, стучать ногами. Тупочуть коні. МВ. (О. 1862. III. 46). Об землю тупотав ногами. Котл. Ен. II. 19.