Трійця

Трійця, тройця, -ці, ж. 1) Троица, Богъ въ трехъ лицахъ. Ном. № 4511, 4512. 2) Трисвѣщникъ. Шух. І. 270, 299 — 301, 310. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпилена свічка воскова. Сим. 232. Также три соединенныя вмѣстѣ восковыя свѣчи. Став боярин, старша дружка і світилка стала, шаблю й трійцю восковую у руках держала. Мкр. Н. 25. 3) Раст. a) Veronica prostrata L. ЗЮЗО. І. 176. б) — божа. Hypericum montanum. Вх. Пч. І. 10.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. У християнській релігії — триєдине божество, у якому поєднуються: бог-отець, бог-син і бог-дух святий.

2. розм. Про трьох осіб, людей, що пов'язані між собою близькими стосунками, часто бувають разом і т. ін. Оця трійця [Янек, Владек і Адам] була серед чотирьох десятків ув'язнених, як сонячний промінь серед похмуро-сумних скель (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 133); Ми з сестричкою.. спостерігали, як добродійна, благочестива трійця во ім'я святої правди на землі аж кривилася та вижимала останні соки з богопротивного зеленого змія (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 8); * Образно. Найсильніше враження.. справила на мене ця трійця: Пісня, Кобзар і Гоголь, твори, яким я не знаю рівних в світовій літературі (Степан Васильченко, IV, 1960, 50).

3. розм. Те саме, що троє. Крізь бамбукові хащі неквапом просуваються якісь величезні сірі громади.. Ціле стадо слонів. Шестеро старих і трійця підслоників (Юрій Смолич, II, 1958, 45); У тонах убивчої сатири малює драматург [М. Бірюков] .. трійцю колишніх голів колгоспів, що вважають нижче своєї гідності піти працювати в поле і зранку до вечора грають у дурня (Радянське літературознавство, 3, 1962, 21); // у знач. присл. трійцею. Утрьох. Нерідко вони ходили трійцею в степ виглядати Цимбала (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 386).

4. заст. Трисвічник. На столі трійця в васильках, в калині, казанок з кропильцем, надпалена свічка воскова (Словник Грінченка); // Три з'єднані разом свічки. Став боярин, старша дружка і світилка стала, Шаблю й трійцю восковую у руках держала (Словник Грінченка); Кругом його [Василя] багато дівчат-світилок і молодих свашок з засвіченими трійцями в руках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 425).

5. церк. Те саме, що тройця; зелені свята.

Все про трійцю

Історія виникнення Трійці

У Святу Трійцю православна церква згадує сходження Святого Духа на апостолів, а також символізує відкриття Богом своєї триєдиної сутності: Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Ці три сутності в єдності творять світ і освячують його. Також П'ятидесятниця вважається днем народження християнської церкви.

Три великі дні

Трійця відзначається три дні - у неділю, понеділок та вівторок. У неділю у православних храмах виконується одна з найбільш урочистих служб в році, а після Божественної літургії відбувається вечірній молебень у пам’ять про поблажливість Святого Духа на учнів Ісуса.

В цей день прийнято прикрашати свої будинки травою, квітами, зеленими гілками дерев: клена, верби, липи. Забороненим деревом у наших предків вважалася осика, верба іноді.

Гілки прикріплювали до вікон, на ворота, а підлогу було прийнято устеляти травами: любистком, м'ятою, лепехою, або як її називають в народі - татарським зіллям. Вважалося, що в ці дні рослини володіють особливою захисною силою, тому захищали сім'ї від усіх бід, допомагали одужати хворим.

У понеділок православні віряни відзначають День Святого Духа, коли забороняється працювати на землі, але можна шукати в ній скарб. Нібито земля в цей день обов'язково подарує хорошій людині щось цінне.

У давнину у цей день молодь влаштовувала масові гуляння на природі – співали пісні, розкладали багаття і ворожили.

Що потрібно на Трійцю нести до церкви

В Святу Трійцю до церкви несуть гілки берези, клена або дуба, а також польові квіти. Таким чином, люди висловлюють подяку Богу за те, що він відродив їх через хрещення у нове життя.

На Трійцю також збирали польові трави, адже вірили що саме в цей день вони мають цілющу силу. Освячену зелень засушували і зберігали весь рік. Вона слугувала як оберіг від пожеж, недугів та злиднів.

Народні прикмети та повір'я на Трійцю

- Щоб негаразди, хвороби та всілякі неохайності не притягувалися у життя, люди подавали щедру милостиню, надавали будь-яку допомогу тим, хто її потребував.

- Скатертину, якою застеляли святковий стіл в Трійцю, не прали, а дбайливо зберігали і нікому не показували. Це безпосередньо стосувалося долі неодружених і незаміжніх членів сім'ї. Люди вірили, що така скатертина здатна залучити в будинок багатих кандидатів у наречені для дочки, а також гарних і працьовитих кандидаток у дружини для сина.

- Якщо в П'ятидесятницю мрячить дрібний дощик, після якого встановлювалася сонячна погода, значить, в цьому сезоні можна очікувати дуже багатого врожаю. Особливо це стосувалося зернових культур, лісових ягід і грибів.

- Всі рослини в Духів день були наділені магічними властивостями. З допомогою настоїв і відварів, приготованих з рослин, люди виліковувалися від багатьох недуг. Також з рослин (як правило, з квітів) виготовляли потужні талісмани і обереги для всіх членів сім'ї. Попередньо рослини висушувались і окуривались певними травами (багно, мелісою, березовими бруньками, чебрецем, матіолою, кропивою).

- У Зелену неділю не можна зводити або ремонтувати будь-яку огорожу (паркан). Вважалося, що така робота принесе людини і всіх його домочадців хвороби і неприємності.

- В Трійцю заборонено займатися будь-якою роботою, крім приготування їжі, в тому числі для домашньої худоби.

- У духів день не рекомендується купатися в річці. Це пов'язано з повір'ями про русалок і водяних, які виходять на берег, гойдаються на гілках, заманюючи молодих людей у воду. Відомо чимало випадків, коли хлопці (рідше дівчата), купаються у водоймі, безслідно зникали. Після цього їх ніхто ніколи не бачив.

- На зорі виносили свіжу випічку на поля і городи. Господині кришили булочки, печиво, коржі на землю. Таким чином, вони задобрювали духів покійних родичів. А предки, в свою чергу, апелювала до матінки-природи, яка давала людям хороший урожай.

Ворожіння на Трійцю

Троїцьке ворожіння «Нагодуй пташок» У першій половині дня, після відвідин храму, незаміжні дівчата проводили ворожіння, яке могло розповісти, чи відбудеться сватання в цьому році. Дівчата вирушали в ліс. З собою вони брали по одній булочці, яку пекли спеціально для ворожіння. Цю булочку начиняли рисом, який символізував заміжжя, достаток і достаток у шлюбі.

Кожна дівчина вибирала березове дерево і вішала свою булочку на гілку. Щоб випадково не сплутати булочки, поряд з нею до гілки прив'язували стрічку певного кольору. Потім дівчина промовляла такі слова: «Берізка-дівчино, скажи, чи захоче на мені хтось одружитися?»

Стрічка і булочка залишалися висіти на гілці протягом 3 діб. Після закінчення зазначеного часу дівчата поверталися в ліс і оцінювали результат. Якщо булочка була повністю скльована пташками, значить, до дівчини неодмінно незабаром посватаються. Якщо ж булочка залишилася недоторканою, або птахи склювали її тільки наполовину, значить ходити незаміжньою дівчині до наступної Трійці.

Ворожіння на свято Трійці на характер чоловіка Кожна незаміжня дівчина, напевно, бажає дізнатися не тільки про те, коли ж відбудеться довгоочікуване весілля, але і про характер, а також зовнішність майбутнього чоловіка. З цією метою дівчата збиралися в хаті і розкладали на великому столі 9 певних предметів. Для кожної дівчини ворожіння проводилося окремо. Одній з дівчат зав'язували рушником очі, розкручували навколо своєї осі і підводили до столу. Дівчина повинна була наосліп вказати пальцем на один з предметів. З обраного предмету і судили про головну якість, якою буде володіти її майбутній чоловік.

Тлумачення предметів:

Чавунець – поступливий чоловік, який у всьому буде слухатися дружину. Тарілка – ледачий чоловік. Блюдце – чоловік з дуже привабливою зовнішністю, турботливий і люблячий. М'ялка для картоплі – чоловік буде лисим або з великими залисинами, волосся втратить рано. Чашка – доброта, чуйність і готовність допомогти у всьому. Ложка – дуже заможний чоловік. Черпак – чоловік буде «ходити наліво». Вилка – працьовитий і майстерний чоловік. Ніж – чоловік-скандаліст і скупий, що має злий і мстивий характер. Ворожіння на Трійцю «Хто народиться – хлопчик чи дівчинка?» Цим ворожінням займалися незаміжні дівчата, які бажали дізнатися стать свого майбутнього первістка. Також у ворожінні могли брати участь і заміжні жінки, що мають дітей і планують зачаття ще однієї дитини. На Русі вкрай рідко можна було зустріти сім'ю, яка не має домашньої худоби. Практично в кожному дворі були кури. Щоб з'ясувати, хто народиться у дівчини/жінки, потрібно увечері напередодні Духового дня увійти в курник і промовити: «Мої милі курочки, несучки і квочки, скажіть, хто у мене народится – синочок або донечка?» Рано вранці в Трійцю знову потрібно піти в курник і зібрати всі знесені курами яйця, принести їх у будинок і порахувати. Якщо вийде парне число, народиться хлопчик, якщо непарна – дівчинка.

Трійця, Зелена неділя, П'ятидесятниця, зішестя Святого Духа – як тільки ми не називаємо Зелене свято. І є за що! Початок літа, а отже розквіт і буяння природи, народження Християнської церкви та благодать Святого Духа, який у ці дні зійшов на землю і відчути який має змогу кожен християнин, - це лише три найголовніші причини, щоб відзначати цей великий день. Благодаті Святого Духа кожному. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/den-svyatoji-triyci-tradiciji-prikmeti-vorozhinnya-500711.html