Трудити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Трудити, -джу, -диш, гл. 1) Утруждать, утомлять. На сторону би ходити, коника трудити. Гол. Сотні тисяч люду з здоровими до праці руками, котрі наче сам Бог, розгнівавшись, присудив труди ти на одного вельможного дармоїда. Мир. ХРВ. 92, 2) = Муляти. Мені трудить ногу. Борз. у. Як удариш палицею об тверде, то у руці трудить.
