Тропка

Тро́пка, -ки, ж. Тропка. Ум. отъ тропа.

1) Вузька стежка, доріжка в лісі чи полі. Йшла тропкою через хащу.

2) Маленька стежина. Тропка вела до хатини.

Ум. Тро́почка, тропи́нка.

Джерело: Словник української мови Б. Грінченка. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 287.

Зміст

Тлумачення слова у сучасних словниках Вузька стежка чи доріжка. розм. Маленький шлях у природі.

Сте́жка, ж. Вузька дорога чи тропа. Доріжка, ж. Маленький шлях у саду.