Трогати
Трога́ти, -га́ю, -єш, гл. Дергать. Вже з Наступі вінок сходи’: «помаленько здіймайте, косоньки не трогайте». Свад. п. Гол. IV. 219. трогати — 1. дотикати, діткнути, подотикати, потикати, поткнути, дотикатися, діткнутися, подотикатися, мацати, мацнути, вимацувати, вимацати, повимацувати, змацувати, змацати, позмацувати, намацувати, намацати, понамацувати, обмацувати, обмацати, пообмацувати... Тягнути рвучкими і різкими рухами; Сіпати. Рвуть [перекупники] з рук, смикають, розтягують клунки, не вторгувавшись несуть в хати (Нечуй-Левицький, I, 1956, 57); Зв'язковий смикав автомат у вартового і штовхає його (Юрій Яновський, I, 1954, 168); Хлопчик сильно смикає нитку (Олесь Донченко, V, 1957, 59); Приїжджали механіки аж із Самбора, тупцювалися біля неї, смикали за всілякі важелі, а машина стояла нерухомо (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 21); Кабанець на уроці поводив себе нестерпно: читати відмовився, смикав дівчат за коси, сміявся (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 172);
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
