Триумфальний

Триумфальний, -а, -е. Тріумфальний, торжественный. Триумфальну ґалеру тобі.... я дарую. К. МБ. XII. 279.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Прикм. до тріумф 1. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний (Леся Українка, I, 1951, 189); Переділіться знову — супокійний Хай буде кожному під сонцем кут. Не йдіть з царями в тріумфальнім ході І власну путь до щастя прокладіть (Микола Зеров, Вибр., 1966, 454); // Побудований на честь якогось тріумфу, перемоги, торжества. Тріумфальна арка див. арка; Тріумфальні ворота див. ворота.

2. Який супроводжується надзвичайним успіхом, тріумфом (у 2 знач.); переможний, урочистий. Тріумфальним маршем ішли в ці дні червоні війська через весняний квітуючий Крим (Олесь Гончар, II, 1959, 84); Радянська влада йшла тріумфальним походом по всій нашій землі (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 43); // Який виражає тріумф, радість перемоги. Знов ріг мисливський грає над борами І кида в небо тріумфальний клич (Максим Рильський, I, 1956, 84); Раптом хтось подав від дверей знак, і в оркестрі пролунав тріумфальний звук сурми (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 200).

Ілюстрації