Триніжок, -жка, м. Треножникъ, подставка или табуретъ на трехъ ножкахъ. Шух. І. 150. Виніс із комори казан, повісив його на триніжках. Стор. М. Пр. 154. Чіпка пересів на другий триніжок. Мир. ХРВ. 181.
