Трина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Три́на, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. Шейк. Фр. Пp. 177. 2) Опилки древесныя. НВолын. у. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. ЗЮЗО. II. 442. Ум. Три́нка.
