Требник
Требник, -ка, м. Требникъ.
Зміст
Сучасний словник
Академічний тлумачний словник
ТРЕ́БНИК, а, чол. Богослужбова книга, що містить молитви для треб. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль [єпітрахиль] замотаний (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 77); Лежали на столі книги церковні: требник митрополита Петра Могили.., непогамовного борця проти унії (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 381).
Матеріал з Вікіпедії
Тре́бник — церковна книга, яка містить тексти богослужіння і моління, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані із святими місцями (церква, престол) та церковним календарем (свята, обходи). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію й ін. Як конечна богослужбова книга, Требник був перекладений у IX ст. з грецької мови на церковно-слов'янську. В 1646 року в українській церкві був опублікований так званий Требник Петра Могили (що був опрацьований і виданий завдяки зусиллям митрополита Петра Могили). Цей требник мав чини, не відомі в інших церквах: на відкриття мощів, посвячення монастирів тощо.
Цікавинка
У с. Колочава (Закарпаття) у 2010 р. відкрито пам'ятник місцевому рукописному требнику (пам'ятці сакральної творчості XVIII ст.) - "Перлу дорогоцінному", автором якої є Іван Лугош.
Ілюстрації
Медіа
.Орфографія(словоформи)
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | требник | требники |
Родовий | требника | требників |
Давальний | требнику/требникові | требникам |
Знахідний | требник | требники |
Орудний | требником | требниками |
Місцевий | на/у требнику | на/у требниках |
Кличний | требнику | требники |
Пов'язані слова і вирази
-требник, псалтир, шестопсалмие, патер, акафіст, молитовник, ксьондз, катехізис, духівник, абат, треба, кадіння, архідиякон, попик, кафизма
-свічковий ящик, апостольські послання, книжкова справа, спів псалмів, кадити ладаном, велике славослів'я, монастирський устав, богословські праці
Класифікація зв'язаних слів
Люди: священик, диякон, єпископ, дяк, священнослужитель;
Місця: аналой, ризниця, церква, кафизма, каплиця;
Предмети: молитовник, псалтир, часослов, епитрахиль, псалтир;
Дії: клирос, меса, соборування, молитва, богослужіння;
Абстрактні поняття: причт, катехізис, преосвященство, клір, тропар.
Приклади речень
1)Адже він носив плаття священнослужителя стародавнього і дивного крою і був дуже педантичний при читанні католицького требника.
2)І ось требник, над яким вона схилялася в боязкою молитві, і троянда, якою стосувалося її чисте дихання!
3)Славно пахнуть ці, схожі на церковні требники, книги своєї пожовклим, товстої шорсткою папером!
Див. також
Цитати з російської класики
1.Порившись в требнику, він велів запалити свічки перед образом, надів епитрахиль і розпочато читати по требнику встановлені молитви.
2.Увійшов батько Ларіон, убрався, взяв собі одну запалену воскову свічку, а іншу дав Насті і, благословивши зачало, став читати по требнику заклинання на злого духа.
3. Доріг він, - відповідаємо, - нам тому, що він нас зберігав, а іншого дістати не можна, тому що він писаний в тверді часи благочестивою рукою і освячений древнім ієреєм по повному требнику Петра Могили, а нині у нас ні ієреїв, ні того молитовнику немає.
Зовнішні посилання
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA