Товстопузий

Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый. Шейк.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ТОВСТОПУ́ЗИЙ, а, е, розм. 1. Який має велике, товсте черево, пузо. На гладкому глинястому дні дрімає ціла череда товстопузих ковблів [ковбликів] (Іван Франко, III, 1950, 332); Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли ними правила тілиста рука товстопузого Потаповича (Панас Мирний, II, 1954, 105); // лайл. Багатий, заможний. Відібрати в тих товстопузих дармоїдів фабрики, заводи, шахти, друкарні й дати в руки трудового народу? Завадка перший за це! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 154); // у знач. ім. товстопузий, зого, чол., товстопузі, их, мн., лайл. Про багату, заможну людину. Пустився навперейми панові Степан Гуска. От би накинув панові на шию аркан і зірвав його з гоня. Підлетів Гуска до товстопузого і простромив його списом (Олександр Довженко, I, 1958, 261); — Ач, товстопузий. Хоч би раз проспав, дав людям відпочити, — бурчали вони [хлопці], коли Повчанський відійшов (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 82). 2. перен. З випуклими, широкими боками (про автомобіль, меблі та інші предмети). Вгору праворуч, зникаючи в піднебессі, простяглась Лібкнехтова вулиця, по обох боках якої тяглись ворухливі темні смужки люду, а бруком неслись жовті й червоні товстопузі автобуси, мерехтливі таксі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 240).

"Словопедія"

товстопузий -а, -е, розм. 1》 Який має велике, товсте черево, пузо. || лайл. Багатий, заможний. || у знач. ім. товстопузий, -зого, ч. , товстопузі, -их, мн. , лайл. Про багату, заможну людину. 2》 перен. З випуклими, широкими боками (про автомобіль, меблі та інші предмети).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Товстопузий, -а, -е. Съ большимъ животомъ, брюхатый.

Ілюстрації