Тирлиґач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тирли́ґач, -ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.