Течія

Течія, -чії, ж. 1) Теченіе. 2) Потокъ. Маленька течія снує поміж очеретом. О. 1861. XI. 115. Ум. Течійка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови: в 11 тт.

1. Рух води в річці від верхів’я до гирла; плин. І шумлять, і дзвенять їх пісні над невпинною течією Дніпра-Славути, як голос правди, і слави… (Рильський, III, 1956, 26); Річка була тут вузенька, течія бистра, човен несло швидко (Грим., Син.., 1950, 93); // Напрям потоку води в річці від верхів’я до гирла. Мацаючи руками перед собою, подався Герман вниз яром, за течією невеличкого потічка (Фр., VIII, 1952, 369); Повернувши праворуч, пішли проти течії річкової, надіючись, що якась автомашина наздожене нас і підвезе до греблі (Томч., Готель.., 1960, 11); По течії завжди можна визначити, в яку сторону знижується місцевість. Чим крутіший схил, тим бистріша течія (Фіз. геогр., 5, 1956, 41).

◊ Пливти́ (плисти́, попливти́, іти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю — пасивно підкорятися обставинам, не вміючи обрати свого шляху в житті. Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав’язав сумнівні знайомства, заплутався, пустився зовсім берега і поплив за течією (Коз., Листи.., 1967, 261); Пливти́ (плисти́, попливти́, іти́, піти́ і т. ін.) проти течії́ — діяти самостійно, всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. [Вакуленко:] Тоді скажіть, Надіє Іванівно, чого він так проти течії іде. Чого? (Корн., II, 1955, 202).

2. чого, перен. Плавне, безперервне звучання (про звуки, слова, мову). Кожний тішився не тією правдою, про яку говорили уста його, а тільки гласом своїх власних речей, легкою течією своєї мови (Сам., II, 1958, 226); // Розвиток у певній послідовності (думок, образів і т. ін.). Поправляти давно написану і скінчену річ дуже трудно, бо вже ніяк не можна погодити тодішньої течії думки з теперішньою (Л. Укр., V, 1956, 101); Думки зупинилися, течія образів у фантазії зупинилася, воля лежала зомліла (Фр., VII, 1951, 271).

3. у сполуч. зі сл. час, рідко. Перебіг, плин часу. Розмова затягнулася далеко за північ, але Тур не помітив течії часу, який наче втратив зараз астрономічний вимір (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 706).

4. Маса води, що рухається в річці, струмкові тощо. Як плітка, він перекинувся лицем угору.. Течія несла його тихо за собою (Мирний, І, 1954, 248); Сіро-руда широка течія виповняла балку, текла прудко і простяглась аж геть-геть у степ (Гр., І, 1963, 425); З ревом летить течія і котить каміння коритом (Зеров, Вибр., 1966, 131); // Маса води в морях і океанах, що рухається в певному напрямку. У літній час на Охотське море впливає холодна океанічна течія, яка з півночі йде на схід від Камчатки і Курильських островів (Фіз. геогр., 7, 1957, 16); Тепер неважко дізнатися про спосіб життя тієї або іншої тварини, з’ясувати, в якій воді вона жила: теплій, прогрітій чи, може, віддавала перевагу холодним течіям (Наука.., 10, 1968, 35); // Рідина, що струмує, тече в певному напрямку. Антитіла з лімфатичних вузлів потрапляють у течію крові через цитоплазму — лімфоцитів (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 66).

Ілюстрації