Терти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Те́рти, -тру, -треш, гл. 1) Тереть, молоть. Коноплі терти. Луб. Терти табаку. Шейк. 2) Тереть, потирать. Тре собі руки. Рудч. Ск. II. 75. 3) Утаптывать, сглаживать. Нехай мруть та дорогу труть, а ми сухарів насушим та додому рушим. Чуб. І. 251. Дні те́рти. Прозябать. Не живе, тільки дні тре. Ном. № 8208.
