Темнота

Темнота, -ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) Соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом ринеК. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Вхід · Реєстрація Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

 в означеннях

Тлумачення, значення слова «темнота»:

ТЕМНО́ТА́, бти, жін.

1. Відсутність світла, освітлення; темінь. Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Леся Українка, IV, 1954, 111); І враз — з постелі в темноті недремний дух мене підкинув (Павло Тичина, II, 1957, 105); // Темне, не освітлене або погано освітлене місце, не освітлений простір. А тут ще почало темніти, так Сомкове військо — наче те море, що спереду ще хоч видно, як хвилі ходять, а дальш, у темноті, так уже тілько реве да бурхає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 157); І сидять вони у темноті на печі, дожидають матір з поденщини (Марко Вовчок, I, 1955, 289); Погасла свічка, — тільки кінчик гноту Червону іскру кидає в темноту (Павло Грабовський, I, 1959, 312); // перен. Про втрату свідомості, непритомний стан. Закрутилося, заходило колесом все кругом мене... Непроглядна темнота очі криє... (Панас Мирний, I, 1954, 94); // Час, коли не світить сонце; пізній вечір, ніч. Життя стало нестерпним, з настанням темноти на вулицю не вийдеш, місто як вимерло, тільки ковані підбори [інтервентів] по бруку клацають (Олесь Гончар, II, 1959, 35).

Темна темнота — абсолютна відсутність світла. Коли вона лягла, то перед її очима у темній темноті засунених сіней все стояло його біле обличчя і стиха усміхалося до неї... (Панас Мирний, III, 1954, 151).

2. перен. Неосвіченість, відсталість, неуцтво. Хай загине Слід по підлості і злобі, Слід по темноті й безумстві [безумству] (Іван Франко, XIII, 1954, 20); Він [лікар] веде боротьбу з темнотою, з забобонами, з ворогуванням селянина до інтелігента (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 172); Злидні, безправ'я, темнота, нещадна експлуатація, моральне знущання — от риси галицької, буковинської, закарпатської минувшини (Максим Рильський, III, 1956, 41).

3. зневажл. Про неосвічену, необізнану з чим-небудь або відсталу людину. Хтось зашипів на нього, осік зразу: — Ех ти, темнота! Не в грошах діло (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 478).

4. заст. Сліпота. — Шкода мені, дідусю, твоєї темноти, — каже [Черевань] кобзареві. — Ось на лиш полапай, яке тут диво (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 62).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 69.

ТЕМНО́ТА́, о́ти́, ж.

1. Відсутність світла, освітлення; темінь. Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Л. Укр., IV, 1954, 111); І враз — з постелі в темноті недремний дух мене підкинув (Тич., II, 1957, 105); // Темне, не освітлене або погано освітлене місце, не освітлений простір. А тут ще почало темніти, так Сомкове військо — наче те море, що спереду ще хоч видно, як хвилі ходять, а дальш, у темноті, так уже тілько реве да бурхає (П. Куліш, Вибр., 1969, 157); І сидять вони у темноті на печі, дожидають матір з поденщини (Вовчок, І, 1955, 289); Погасла свічка, — тільки кінчик гноту Червону іскру кидає в темноту (Граб., І, 1959, 312); // перен. Про втрату свідомості, непритомний стан. Закрутилося, заходило колесом все кругом мене… Непроглядна темнота очі криє… (Мирний, І, 1954, 94); // Час, коли не світить сонце; пізній вечір, ніч. Життя стало нестерпним, з настанням темноти на вулицю не вийдеш, місто як вимерло, тільки ковані підбори [інтервентів] по бруку клацають (Гончар, II, 1959, 35).

Те́мна темно́та́ — абсолютна відсутність світла. Коли вона лягла, то перед її очима у темній темноті засунених сіней все стояло його біле обличчя і стиха усміхалося до неї… (Мирний, III, 1954, 151).

2. перен. Неосвіченість, відсталість, неуцтво. Хай загине Слід по підлості і злобі, Слід по темноті й безумстві [безумству] (Фр., XIII, 1954, 20); Він [лікар] веде боротьбу з темнотою, з забобонами., з ворогуванням селянина до інтелігента (Коцюб., І, 1955, 172); Злидні, безправ’я, темнота, нещадна експлуатація, моральне знущання — от риси галицької, буковинської, закарпатської минувшини (Рильський, III, 1956, 41).

3. зневажл. Про неосвічену, необізнану з чим-небудь або відсталу людину. Хтось зашипів на нього, осік зразу: — Ех ти, темнота! Не в грошах діло (Кучер, Трудна любов, 1960, 478).

4. заст. Сліпота. — Шкода мені, дідусю, твоєї темноти, — каже [Черевань] кобзареві. — Ось на лиш полапай, яке тут диво (П. Куліш, Вибр., 1969, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 69.

Темнота, ти, ж.

1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55.

2) Невѣжество.

3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243.

4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 254.

Темнота, -ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.

темно́та́ – іменник жіночого роду

відмінок(однина): називний - темно́та́ ; родовий - темно́ти́ ; давальний - темно́ті́ ; знахідний - темно́ту́ ; орудний - темно́то́ю; місцевий - на/у темно́ті́; кличний - темно́то*.

Станьте помітними в темряві - збережіть своє життя

Стаття з випуску № 93-94 від 2014-11-14

З початком осінньо-зимового періоду світловий день стає дедалі коротшим, тому всім учасникам дорожнього руху потрібно пам'ятати про рух в умовах недостатньої видимості.

Особливо це стосується пішоходів, яких при увімкненому ближньому світлі фар водій бачить до 100 метрів, а якщо це діти, то і ще менше. Тож нагадуємо, що на одязі в темну пору доби важливо носити світловідбивні елементи (флатери), які яскраво світяться в світлі фар автомобіля та призначені для підвищення видимості пішоходів, дитячих колясок та велосипедистів. Видимість пішохода зі світловідбивним флатером на одязі збільшується до 400 метрів, що дає змогу водієві заздалегідь помітити пішохода.

Нагадуємо дорослим, що, згідно з вимогами пункту 4,4 Правил дорожнього руху України, «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертаючі елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху».

Державтоінспекція звертається до всіх учасників дорожнього руху: пам'ятайте – ваша дисциплінованість, дотримання вимог Правил та така річ як світлоповертаючі елементи на одязі в рази зменшують ризик потрапити в ДТП. Приділяйте більше уваги своїм дітям, постійно нагадуйте їм про правила поведінки на дорозі.

Олег КОЛІНЦЬО, інспектор АТІ ВДАІ Сокальського р-ну ГУ МВСУ у Львівській обл.

Детальніше: http://golossokal.com.ua/cikavo/stante-zametnymi-temnote-soxranite-svoyu-zhizn.html

Ілюстрації

Джерела та література

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 69.

«Словники України on-line»

http://golossokal.com.ua/cikavo/stante-zametnymi-temnote-soxranite-svoyu-zhizn.html