Твердиня
Твердиня, -ні, ж. Твердыня, оплотъ. Благословен Господь, твердиня моя певна. К. Псал. 318.
Сучасні словники
1) ТВЕРДИ́НЯ, і, жін. 1. перев. уроч. Те саме, що фортеця. Над самим лиманом стояла давня Генуезька твердиня з високими, довгими, темними стінами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 219); Брязне клинок об залізо кайданів, Піде луна по твердинях тиранів (Леся Українка, I, 1951, 126); Вставлені в два ряди гармати захищали міцну твердиню (Яків Качура, II, 1958, 455); * Образно. Наступ на таємниці плазми розгорнувся широким фронтом. Але ця хистка, майже безтлінна матерія виявилася неприступною твердинею (Наука і життя, 8, 1962, 13). 2. чого або з означ., перен. Надійна опора, заслона, захист. Мій брате могутній, Львове, Твердинею правди стій! (Любов Забашта, Вибр., 1958, 92).
2) Твердиня, -і, ж. 1) Укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач. для тривалої кругової оборони. 2) перен., уроч. Надійний захист, опора, твердиня.
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 48.
