Таборувати

Таборува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Стоять лагеремъ. Шейк.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ТАБОРУВАТИ, ую, уєш. Те саме, що таборитися 1. * У порівняннях. Сутінки ллються проти ночі; Женці прибрались за пори.. Снопів наставлено копиці, Мов таборують козаки (Павло Грабовський, I, 1959, 448). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 11.

ТАБОРИ́ТИСЯ, рюся, ришся, недок. 1. Розташовуватися табором для перепочинку, ночівлі тощо (про великі групи людей). Скільки видно, таборяться по пісках наїжджі, біліють ятки та намети (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 33); В сиву давнину біля цієї могили таборилися стійбища кочівників (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11); Хоч земля ще й не протряхла після дощу, проте косарі, поспішаючи впоратись з урожаєм, — уже таборились (Яків Баш, Надія, 1960, 238). 2. перен. Збиратися групами; скупчуватися. Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Юрій Яновський, II, 1958, 183); Все місто в ці дні пропахло кізяками та плавневим сіном. Всюди гамірливо таборяться війська, іржуть коні (Олесь Гончар, II, 1959, 102); // Розташовуватися у великій кількості на невеликій площі один біля одного (про предмети тощо). — А наші хатки на колесах, правда, гарненькі? — киває Василинка на яскраві жовто-червоні та голубенькі вагончики, що, наче автобуси на стоянці, таборяться внизу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 191); На схилах таборилися хмари(Семен Скляренко, Помилка, 1933, 104). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 10.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Таборувати, -ру́ю, -єш, гл. Стоять лагеремъ. Шейк.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ТАБОРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, не док. 1. Розташовуватися табором для перепочинку, ночівлі тощо (про великі групи людей). Скільки видно, таборяться по пісках наїжджі, біліють ятки та намети (Гончар, Таврія, 1952, 33); В сиву давнину біля цієї могили таборилися стійбища кочівників (Добр., Тече річка.., 1961, 11); Хоч земля ще й не протряхла після дощу, проте косарі, поспішаючи впоратись з урожаєм, — уже таборились(Баш, Надія, 1960, 238).

2. перен. Збиратися групами; скупчуватися. Дівчата співають і славлять весну, а парубоччя табориться округ них (Ю. Янов., II, 1958, 183); Все місто в ці дні пропахло кізяками та плавневим сіном. Всюди гамірливо таборяться війська, іржуть коні (Гончар, II, 1959, 102); // Розташовуватися у великій кількості на невеликій площі один біля одного (про предмети тощо). — А наші хатки на колесах, правда, гарненькі? — киває Василинка на яскраві жовто-червоні та голубенькі вагончики, що, наче автобуси на стоянці, таборяться внизу (Гончар, Тронка, 1963, 191); На схилах таборилися хмари (Скл., Помилка, 1933, 104). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 10.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

таборувати -у́ю, -у́єш. Те саме, що таборитися 1).

таборитися -рю́ся, -ри́шся, недок. 1) Розташовуватися табором для перепочинку, ночівлі тощо (про великі групи людей). 2) перен. Збиратися групами; скупчуватися. || Розташовуватися у великій кількості на невеликій площі один біляодного (про предмети тощо).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Табори́ти — прихильники радикальної течії гуситського руху у Чехії XV століття. Назва походить від гори Табор на півдні Чехії, де була їхня фортеця. Програмний документ — «Дванадцять празьких статей». Це були переважно селяни, міська біднота, частина дрібного дворянства, бідне духовенство, ремісники. Вимагали докорінної реформації католицької церкви, позбавлення її багатств, переведення богослужіння на чеську мову, скасування приватної власності, феодальних привілеїв і створення царства справедливості.