Табачарка
Табачарка, -ки, ж. = Табакерка. Желех.
Словник
Табаке́рка, тютюнниця (від фр. tabatière) — невелика коробочка, яка закривається кришкою. Використовується для зберігання нюхального тютюну. Виготовлялась з одним або з декількома відділеннями для зберігання різних сортів тютюну.
Історія
Табакерка – маленька коробочка для нюхального тютюну. Її історія почалася в XVI столітті, коли французький посол Жан Ніко вислав королеві Франції Катерині Медічі, яка страждала від мігрені, популярний у Португалії нюхальний тютюн. Вважалося, що тютюн, якщо його нюхати, лікує мігрень.
За сина Катерини Франциска II нюхати тютюн стає модою, а за Людовіка XIV частиною придворного етикету. Природно, що це захоплення не оминуло і Росію. Розкішні вельможі Катерининського двору пригощали один одного нюхальним тютюном, а табакерки стали різновидом ювелірних виробів.
XVIII століття стало століттям табакерок. Прусський король Фрідріх Великий в 1740 отримав у спадок 600 коробочок для тютюну, а через 46 років залишив після себе вже близько півтори тисячі. Принц Конті мав 800 табакерок.
Справа в тому, що кожна зміна сукні вимагала модника зміни табакерки. Для їх виготовлення використовувалися різні матеріали: золото та дорогоцінне каміння, алюміній (у той час цінувався вище золота) і сталь, черепаховий панцир та акуляча шкіра, порцеляна та береста.
При російському дворі прийнято було користуватися табакерками з дорогоцінних матеріалів, і лише за царювання Єлизавети Петрівни суттєву конкуренцію склали фарфорові табакерки. Знаменно, що першим вітчизняним фарфоровим виробом, створеним на Імператорському фарфоровому заводі 1752 року, стала саме табакерка.
Табакерки, прикрашені емалями та діамантами, з імператорським вензелем, були навіть видом державної нагороди. Двічі отримував такий дар Державін, саме як поет, а не як сановник, за оди «Феліця» та «На взяття Ізмаїла». А під час подорожі Катерини на південь Росії Олександр Суворов отримав табакерку з червінцями вартістю 7000 рублів.
