Сійба, -би, ж. = Сівба. Жито на сійбу. ХС. 1. 77. Він дуже мудро зробив, роздавши людям зерно на сійбу. Кв. II. 43. На Семена середня сійба. Канев. у. Далі оранка на зімину, ще далі сійба. Мир. ХРВ. 125.
