Схлипування
Схлипування, -ня, с. Всхлипываніе. Ділу ніч тільки й чутно було її глибоке зітхання, її гірке схлипування. Мир. Пов. І. 20.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. СХЛИ́ПУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням схлипувати і звуки, утворювані цією дією. Почулося схлипування, далі плач... Христя підвелася (Панас Мирний, III, 1954, 174); Схлипування її були густі й глибокі, а з-поміж них іноді виривалися розпачливі слова (Григорій Епік, Тв., 1958, 246); Дитина в коші надривалася від крику. Вірніше, вона вже не кричала, лише хрипле схлипування неслося з її грудей (Олесь Донченко, I, 1956, 122); * Образно. Ріка зітхнула, затрепетала, вдарилась у берег, і пором поплив, залишаючи позад себе схлипування закучерявленої води (Михайло Стельмах, I, 1962, 412).
===УКРЛІТ.ORG_Cловник===
СХЛИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Плачучи і уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки. Дівчинка прихилилася до Мотрі та тихо схлипувала (Мирний, І, 1949, 412); Схлипували нишком матері, згадавши загиблих своїх дочок (Довж., І, 1958, 335); Угорі біля будки крана схлипувало ще зовсім молоде парубча [паруб’я], по-дитячому витираючи кепкою очі (Баш, На.. дорозі, 1967, 144); * Образно. Ростуть сизі хмари, за веслом схлипує вода (Стельмах, II, 1962, 210); Лине сумна мелодія, плутає думки у Сашуневій голові. Плачуть кларнети, схлипують у розпуці баси (Мушк., Серце.., 1962, 257).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
захлипати — аю, аєш, док., розм. Почати хлипати, плакати, схлипуючи. || Почати видавати звуки, що нагадують схлипування
Ілюстрації
|
