Схибну́ти, -бну́, -не́ш, гл. 1) = Схитнути. Дівчата на мене гукають, я не чую; котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67. 2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у.
