Схаб

Схаб, -бу и -ба, м. Мясо съ ребрами, бокъ. Подол. г.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СХАБ, у, чол., діал. Шматок свинини або баранини з ребрової частини туші. Магериха розіклала якраз великий огонь у печі, щоб спекти схаби (Осип Маковей, Вибр., 1954, 209). ♦ Спряжити на схаб — знищити повністю кого-небудь. Постійте, хами! Чекай ти, попе! Буде з вами Не те! Я спряжу вас на схаб! (Іван Франко, X, 1954, 295). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 879.

[1]

схаб "реберная часть", укр., блр. схаб, др.-русск. схабы бѣлужьи (Домостр. Заб. 151), польск. sсhаb – то же. Возм.,связано с польск. сhаbу мн. "кости, выступающие из-под кожи"; см. Брюкнер 483; Бернекер 1, 380.

Схаб: шматок м яса з ребрами, бік [35] бік, ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки лишаться [1] ребро; спражити на схаб: знищити когось, що лише кістки позалишаються [X] на схаб спражити знищити дощенту [2] … Толковый украинский словар

Ілюстрації

Медіа

[2]