Судебник

Судебник, -ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Судебник
-а, ч.
Старовинний збірник законів, правових ухвал.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

СУДЕ́БНИК, а, чол. Старовинний збірник законів, правових ухвал. Для створення однакової системи управління і суду на всій території держави у  
1497 році був виданий судебник — звід законів (Історія СРСР, I, 1957, 102).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 824.

Ілюстрації