Сугорб

Сугорб

Сугорб

1. Невелике округле підвищення земної поверхні; пагорок. Передо мною розгорнулась широка долина річки Роставиці: розгорнулись розкидані в безладді на широкому просторі горби, пригорки, сугорби, розлогі переярки, скільки можна було засягти оком на усі боки (Н.-Лев., VII, 1966, 291).

2. діал. Замет. У сугорбах снігу заглухло село. Життя мов і там вже не стало (Фр., XIII, 1954, 173).

Сугорб, ба, м. Холмъ. Мар’янівка роскинулась на двох сугорбах. Мир. Пов. І. 112. Ум. Сугорбок. Київ роскинувся по сугорбах та по ярах. Зміев. у.

Словник відмінків

Відмінок	Однина	Множина
Називний	су́горб	су́горби
Родовий	су́горба	су́горбів
Давальний	су́горбу, су́горбові	су́горбам
Знахідний	су́горб	су́горби
Орудний	су́горбом	су́горбами
Місцевий	на/у су́горбі	на/у су́горбах
Кличний	су́горбе*	су́горби*

Словник синонімів

• ГОРБ (невелике округле підвищення земної поверхні), ПА́ГОРОК, ПА́ГОРБ, ПРИ́ГІР, ПРИ́ГІРОК[ПРИ́ГО́РОК], ЗГІ́РОК, ПРИ́ГОРА, СУ́ГОРБ, КУЧУГУ́РА, ШПИЛЬ, ГОРБО́ВИНА, ГОРБИ́НАрідше,ПЕРЕ́ГІРОКрідше,БУГО́Ррозм. рідше;КУРГА́Н (високий земляний насип); МОГИ́ЛА (перев. зі стародавнім похованням). Чорні жупани та свити, чорні шапки, кінські голови наче вкрили горби, сугорби й долини й переярки. Пригорки й долини ворушились, неначе живі (І. Нечуй-Левицький); Вівса і ячмені вкрили пологі пагорби (В. Кучер); На пригорі стоїть собі, Неначе дівчина, Хатина (Т. Шевченко); З пригірка від Пилип’юкової хати ще раз застогнала трембіта і затихла (І. Франко); Як білочка на деревину в лісі, так вона збігла прудко на згірок (Панас Мирний); Чомусь я тепер не можу злізти навіть на невелику пригору без задишки (Леся Українка); Правий [берег] - гори, кучугури і переярки в лісах. Лівий - мілини, пісок, верболози (Ю. Смолич); Одразу ж за шпилем, де Дніпро, прийнявши деснянські води, повертав праворуч, вітер затих (С. Скляренко); На Заваллю, де горби чергувалися з видолинками, трудно перезимувала озимина: від лугу вимокла, на горбовині, ошмалена вітром, вимерзла (В. Бабляк); Синів ліс по горах та перегірках (А. Свидницький); Всі степи, бугри з гаями Снігом замело (П. Грабовський); Ми на кургані Високого Замку. Велична панорама розкривається перед очима (Л. Дмитерко); Дніпро, Україну згадаєм, Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах (Т. Шевченко).

• ЗАМЕ́Т (наметена вітром купа снігу), НАМЕ́Т, КУЧУГУ́РАпідсил.,ЗА́СТРУГрідко,ЗАМЕ́ТАдіал.,ЗА́МЕТЬдіал.,ЗАБІ́Йдіал.,ЗАБО́ЇНАдіал.,СУ́ГОРБдіал.,ЦІЛИ́Кзаст.;ПЕРЕМЕ́Т (поперек дороги). Снігові замети лежать у саду (О. Донченко); За садком видко було чиюсь хатину стареньку, снігові намети підходили їй аж попід віконечка (Леся Українка); Цієї зими снігу було багато, позаносило всі шляхи, нагорнуло кучугури високі (А. Хижняк); Після шторму над закрижанілим морем постали тисячі снігових застругів. Вони трохи нагадують піщані дюни в пустинях (М. Трублаїні); Дві ночі бушувала надворі страшна метіль, шумів грізний вітер і засипав заметями сніговими дорогу (І. Франко); Снігові забої; - Піднялась страшенна хуртовина, а я й вийшла з хати; тільки переступила поріг, а мене як підхопить вітер - та в сугорб..! (О. Стороженко); Вітер замітав на пагорбах сніги й робив великі перемети в балках, замітав шляхи (І. Ле і О. Левада).

Ілюстрації

• 

  Шоколадні сугорби на Філіппінах

• 

  Сугорб святого Михайла.Англія

• 

  Айлондські сугорби

• 

  Зелений сугорб