Студент
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Студент, -та, м. 1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи. Гн. І. 163. 2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції. Левиц. Пов. 52.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТУДЕ́НТ, а, чол.
Той, хто навчається у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Я був студентом, Бажав науки і знання І кождим дорожив моментом, Щоб здобувати їх (Іван Франко, XIII, 1954, 410); З будівництва пішов [Панкратов] учитися і тепер не без гордощів міг уже похвалитися тим, що він — студент розвідувального факультету політехнічного інституту (Олесь Донченко, II, 1956, 14); Музичні твори Шостакович почав писати ще будучи студентом консерваторії (Наука і життя, 8, 1956, 41); Читав студентам вірші в агрошколі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 197).
Ілюстрації