Струхнути, -хну, -неш, гл. = Струснути. Коли б струхнув хоть головою. Котл. Ен. II. 31.
Струх(ну)ти, -хну, -неш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. І. 138.
