Струна
СТРУНА, -НИ
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що при коливанні створює звуки. Вшкварив по струнах. Старий грав, а Ярина 3 Степаном танцює (Тарас Шевченко, II, 1963, 329); Дід строїть бандуру; пробіг по струнах — І струни говорять в костистих руках, — І старець співа про Богдана (Левко Боровиковський, Тв., 1958, 83);
2. перен. Особливість кого-, чого-небудь, риса людини, властивість її характеру. Дід Мартин навіть головою покивує — видно, зійшлися з його думками Кобзареві, зачепили у хліборобському серці найвразливіші струни (Микола Олійник, Леся, 1960, 147); Героїчна струна взагалі дуже виразно звучить у Малишковій поезії, особливого дзвону набрала вона в дні другої світової війни
3. спец. Мотузка, дріт, туго натягнуті на що-небудь. — Все було шиє [батько] кожухи та свитки та б'є вовну на струні; все було деркотить струна в сінях од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, I, 1956, 55).
Кількість струн різних музичних інструментів
Оркестрові інструменти
струнні смичкові інструменти — 4 струни
арфа — 47 струн
фортепіано — 220–240 струн.
Українські народні
бандура — 55-58 струн
кобза (вересаївська) — 12 струн
басоля — 3 або 4
Інші
мандоліна — 8 струн
гітара — 6 або 7 струн,
бас-гітара — від 4 до 6 струн,
банджо — від 4 до 5 струн
ліра — 4 в 10 струни
лютня — від 6 до 16 струн
Гавайська гітара — 4 струни
Ілюстрації
