Стругати

Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл. 1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. 2) Скресть. Стружать глину. Вас. 178. Дорожки стругать. Чистить дорожки. Мил. 193. Моркву стругати. См. Морква. 3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже. Грин. III. 324. 4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ойненько, материнки, куцюруба. Мкр. Н. 30.