Сторчити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Сторчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. См. Сторчувати, сторцювати.