Стишатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Стишатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стишитися, -шуся, -шишся, гл. Утихать, утихнуть, успокоиться. На селі вже гомін стишався. МВ. (О. 1862. І. 173). А щоб ти не стишавсь. Ном. № 3736. Вона лягла стишиласьстишилась, тіки дух зводиться. Павлогр. у. Ледві вже його розговорила: і цілувала вже, і обнімала, насилу стишився. МВ. (О. 1862. III. 66). Навіки стишилась. Мил. 165.
