Станок

Станок, СТАНО́К1, нка́, ч.

1. Зменш.-пестл. до стан1 1. Як стеблиночку, тонку та високу, обгорнуло сиве та шнурком мережане сукно стрункий її станок (Вас., І, 1959, 241); Дівки чорноокі заводять танок, Світло червонить гнучкий їх станок (Пісні та романси.., II, 1956, 253).

2. заст. Те саме, що ста́ник

1. Да оце їй і буханчик унесуть, а хто полотенка на станок, а хто на рукава (Барв., Опов.., 1902, 115); Це не була ще зовсім стара жінка, але й не молода.. Станок сорочки був міткалевий, підтичка з полотна (Хотк., І, 1966, 103).

3. заст. Половина плахти.

СТАНО́К2, нка́, ч. 1. військ. Металева основа, на якій укріплюється гармата, кулемет і розміщуються прицільні, поворотні і т. ін. механізми. Кулеметний станок.

2. спец. Пристрій, на якому закріплюються частини агрегату, механізму і т. ін.

3. с. г. Відгороджене місце для тварини в стайні, корівнику і т. ін.; стійло. Він відчинив двері конюшні, ішов між станками, гладив коней по гривах і долонею ляпав по шиях (Чорн., Потік.., 1956, 289); Доярка доглядала корів, чистила їх, очищала від гною станки (Хлібороб Укр., 3, 1965, 16); Підійшовши до загороди, Сагайдак якусь мить озирав кнура, що наїжачившись стояв у кутку станка (Добр., Тече річка.., 1961, 37).

4. с. г. Пристрій, в який ставлять тварину для огляду, лікування, підковування і т. ін., не даючи їй вільно рухатися. Через деякий час Мануйло з’явився в сараї.. Біля Варвариного станка пристояв, задивившись, як стриже [овець] (Гончар, Таврія, 1952, 159).

5. спец. Пристрій, який служить опорою під час деяких навчально-тренувальних занять. Станок для вправ балерин.

6. Підставка, на якій художник, скульптор установлює, закріплює картину, скульптуру для роботи над ними. Почала Тамара глину брати, станок зсувать не два рази, не п’ять, то приглядатися, то відступати, різцем — вчорашнє, зайве одкидать… (Тич., II, 1957, 296).

7. Частина декораційної установки, яка служить для створення на сцені різних підвищень, площадок і т. ін. Основа мистецтва Ф. Нірода — живописно-об’ємне рішення декорацій.. Художник варіює куліси, падуги, станки, що створює цікаві можливості для мізансцен (Мист., 5, 1965, 20).

8. рідко. Те саме, що верста́т 3. Та сама хата,.. тільки краще споряджена… В одному кутку гончарський станок (Л. Укр., III, 1952, 44); У другій хаті, де стояв столярський станок, вчився майструвати сімнадцятилітній невисокий сирота Григорій Шевчик (Стельмах, II, 1962, 388); На нашому заводі, Що зветься «Світлий шлях», Вона одна працює На чотирьох станках (Бойко, Ростіть.., 1959, 40); Дитинства друг, Євсєєв Павка, токарний вже збира станок (Сос., II, 1958, 372).

9. заст. Пристрій для покарання різками, канчуками і т. ін. — Одного я в господа бога молив, однієї ласки просив — дати на них [кріпаків] усіх одну спину, щоб як одного вчистив, то всім зразу дошкулив! А то руки свої пооббивав, б’ючись.. Колись.. сам справляв сю роботу, а тепер у кожному селі свій станок завів… А все не помага! Не виб’єш із їх бісових лобів тієї волі (Мирний, IV, 1955, 220). 1) Ум. отъ стан. Чуб. VII. 426. 2) Рама или подставка на колесахъ подъ большимъ сундукомъ. Вас. 150. 3) Половина плахти (изъ двухъ полотнищъ). Вас. 169. Ум. Стано́чок.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

СТАНКО́ВИЙ, а, е. 1. жив. Створений на станку (див. станок2 6), пов'язаний з творами мистецтва, створеними на станку. У різних жанрах виступав митець [І. Їжакевич] — у станковому живописі, в книжковій ілюстрації, працював над настінними розписами, науково-популярними панно-картинами (Літературна Україна, 17.I 1964, 2); Як художник-гравер він [Т. Шевченко] творив головним чином у галузі станкової гравюри (естампа) (Народна творчість та етнографія, 2, 1964, 17); Плакати полум'яних років революції і громадянської війни, станкова графіка й ілюстративні цикли, — усе підкорено великій меті — служінню Батьківщині (Мистецтво, 1, 1963, 30); Окремим доробком І. Кавалерідзе в галузі станкової скульптури малих форм є його серія оригінальних робіт, присвячених видатним майстрам театрального мистецтва (Вітчизна, 4, 1962, 195); Станковий портрет. ▲ Станкове мистецтво — термін, яким визначають твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер (в живопису — картина, в скульптурі — статуя, погруддя і т. ін.). Після закінчення громадянської війни в умовах мирного будівництва швидко розвивається станкове мистецтво (Мистецтво, 6, 1967, 4). 2. військ. Закріплений на станку (див. станок 2 1). Автомобілі вирнули з-за повороту один за одним.. Лобове скло у всіх машинах було відхилене наперед, і звідти виразно стриміли цівки станкових кольтів (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 238).

Станковий кулемет — скорострільна автоматична зброя, укріплена на триножному або колісному станку. У партизанів з'явились автомати, але не було станкового кулемета (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 66); Забравши з собою трофеї, а серед них і станковий кулемет, вийшли [партизани] з комендатури (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 186).

СТАНО́К 3, нка́, чол., заст. Невелике селище в Сибіру.

СТАНОК

стано́к 1 іменник чоловічого роду від: стан - торс

стано́к 2 іменник чоловічого роду пристрій; підставка

СТАНОК 1) воен. станок, станина кулеметний станок — пулемётный станок 2) с.-х.; спец. станок

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 649. http://slovopedia.org.ua/search.html

Зовнішні посилання

http://slovopedia.org.ua/search.html http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/станок http://sum.in.ua/s/STANOK http://dic.academic.ru/searchall.php?SWord=СТАНОК&from=xx&to=ru&did=vasmer&stype= http://slovopedia.org.ua/35/53409/200050.html http://slovopedia.org.ua/47/53409/346649.html https://www.youtube.com/watch?v=7z19HqG2eiI https://www.google.com.ua/search?q=станок&client=opera&hs=JGW&biw=1366&bih=658&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwjdiNXDh9HQAhVFCywKHVGJDvMQ_AUIBigB