Справа

Справа, нар. Справа, съ правой стороны. Мизерники встають на мене справа. К. Іов.

Справа, -ви, ж. 1) Дѣло, дѣйствіе. В той час була честь, слава військовая справа. Макс. Кепська справа. Плохо! Плохо дѣло! 2) Дѣло, тяжба, судебный процессъ. Нехай судці розберуть тую справу. НВолын. у. З бабою і дідько справу програв. О. 1862. X. 34. 3) Въ ариѳметикѣ: дѣйствіе. К. Гр. 100. Кон. Ар. 2. Чотирі справи з арифметики. О. 1862. ІІІ. 76. 4) У Мирнаго: актъ, дѣйствіе сценическаго произведенія. Перемудрив. Комедія в пяти справах. (К. 1886)). 5) Необходимые для какого либо дѣла инструменты, снаряды. «Заграв би вам, та бачите справи нема, справи. Учора був на базарі кобза зопсувалась, розвалилася» А струни? «Тільки три осталось». Шевч. 267. Ум. Справка.