Спочутний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Спочутни́й, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.