Споритися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Спо́ритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Спорить. Спориться як за батьківщину. Ном. № 2669. 2) Воли споряться. Не парные волы несогласно идутъ въ парѣ. Мнж. 167.
Споритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться. 2) Спориться, удаваться.