Сопілка
Сопілка, -ки, ж. 1. Український народний духовий музичний інструмент у вигляді трубки з отворами для пальців. 2. Узагальнена назва подібних духових інструментів, виготовлених із дерева або інших матеріалів.
Зміст
Сучасні словники
Український народний духовий музичний інструмент із дерева або очерету, що має форму порожнистої трубки з отворами. Якийсь парубок став грати на сопілці (Кобр., Вибр., 1954, 125); Його батько робив сопілки з липи й продавав на базарі (Панч, В дорозі, 1959, 165); * У порівн. - Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Н.-Лев., II, 1956, 264).
Синоніми українською:
- флейта
- дудка
- свиріль
- пищалка
Іншими мовами
Англійська: recorder, flute
Німецька: Flöte, Blockflöte
Французька: flûte, flûte à bec
Медіа
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=сопілка
