Соколя

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Соколя.jpeg

Словник Грінченка

Соколя, -ляти, с. Соколенокъ. Мил. 219. Ой високо соколяті угору літати. Мет. 8.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

СОКОЛЯ́, яти, сер.

1. Пташа соколиці.

2. Пестл. до сокіл 1 2, 3. Ой, на нашій Чорногорі сніги забіліли, Як радянські соколята до нас прилетіли (Коломийки, 1969, 393); — Оце косарі. Оце робота, — удавано захоплюючись, узявся в боки Повчанський. — Спасибі, соколята (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1,1957, 90); Всі живі і здорові, то як же не взятися за щоку та не кигикнути ташанською чайкою: «Сини ж мої, соколята, тільки ж вами я й багата!..» Уже б вона й заспівала, та невістки соромиться (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 216).

Орфографічний словник української мови

Соколя́ іменник середнього роду, істота

Тлумачення слова у сучасних словниках


Джерела та література

http://orfograf_ukr.academic.ru/163487/%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8F