Слідувати

СЛІДКУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. за ким—чим, заст. кого, що, із спол. як, що, часто із сл. очима. Дивитися на те, що переміщується, рухається; стежити. Мелашка слідкувала за ними, доки вони не зайшли за залізні гратки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 342); Вони попрощались, а Семен ще довго слідкував очима за високою, міцною постаттю Мотрі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 43); Ще за м'ячем слідкувати можна, але за окремими гравцями — неможливо ніяк (Остап Вишня, I, 1956, 405); Юнга слідкував, як човник віддалявся і, нарешті, зник (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 187); // Не відриваючи погляду, дивитися на що-небудь, спостерігати щось. Наймолодший внук сидить близенько Край діда і слідкує його рухи (Леся Українка, 1, 1951, 52); — Я страшенно люблю читати, — казав я.., слідкуючи за поплавком закинутої вудки (Юрій Яновський, II, 1958, 70); Гафійка стояла ні жива, ні мертва, з надією слідкувала за моїм читанням (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 281); Сахно.. слідкувала за професоровим пером, що шпарко підплигувало на грубому пергаментному папері (Юрій Смолич, I, 1958, 60); // Уважно приглядатися до чогось, щоб не пропустити будь-яких змін. Комісар наказує: — Не зменшуючи швидкості, маневрувати, слідкувати за дорогою (Юрій Яновський, I, 1954, 53); Темінь придавила човен до води, і на ньому насторожено слідкують за берегом дві людини зі зброєю в руках (Михайло Стельмах, II, 1962, 57).

2. за чим, із спол. щоб. Наглядати за чим-небудь для контролю, забезпечення порядку і т. ін. То годував [Йонька] корів, то коней, то зазирав до свиней, то слідкував за провіантом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 431); — Пускай, гони на повну швидкість... Одначе.. пам'ятай про гальма, слідкуй за атмосферами! (Олесь Гончар, III, 1959, 208); Марина слідкувала за тим, щоб всі накази Валі виконувалися точно (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 273); // за ким. Піклуватися, дбати про кого-небудь. Вона почала слідкувати за собою, гарно зачісуватися, одягатися (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 177).

3. за ким—чим. Стежити за ким-, чим-небудь перев. з метою викрити, піймати і т. ін. Роман ходив у ліс часом зранку, часом надвечір, і не було неділі або якого свята, щоб він не пішов у той лісок. Соломія примітила це й почала слідкувати за ним (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 383); Шпики слідкуватимуть за кожною новою людиною, яка лише зійде з поїзда на станції Ставки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 257).

4. за чим. Уважно стежити за розвитком, зміною, станом чогось. Я вже давно слідкую за її [О. Кобилянської] літературним поступом, і вона мене дуже інтересує, яко талан і яко людина (Леся Українка, V, 1956, 264); В. І. Ленін, очолюючи революційну боротьбу трудящих усієї Росії, уважно слідкував за розвитком робітничого і соціал-демократичного руху на Україні (Український історичний журнал, 2, 1960, 91); // Цікавлячись подіями, станом речей у певній галузі, бути завжди обізнаним з ними. Старий Ястшембський любив слідкувати за політикою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 39); Невтомний, він слідкує за всіма новинами науки, до всього прислухається, приглядається (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 14).

5. за ким, розм. Іти, ходити слідом за ким-небудь. Ми й слідком за нею слідкували, — іде вона, оглядається, а загледівши, що її доганяють, побіжить (Марко Вовчок, I, 1955, 266); Коли я за любкою завжди слідкую. Невже хто осудить налізливість [улізливість] тую? (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 285); Влаженко, нахмуривши брови, походжав по вогневій, і Хома Хаєцький, якого він призначив своїм ординарцем, слідкував тепер за ним з такою ж готовністю, як колись Шовкун за стартам лейтенантом, щоб кинутись виконувати перше-ліпше завдання командира (Олесь Гончар, III, 1959, 155); * Образно. Багато всякого лиха та горя довелося йому [Т. Г. Шевченкові] пережити, на своєму віку; від самого малку слідкували вони за ним і до останку, як та іржа, точили його серце (Панас Мирний, V, 1955, 309).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 357. Transitive verb Follow - слідкувати followed; following; follows

1 : to go, proceed, or come after followed the guide

2a : to engage in as a calling or way of life : pursue wheat-growing is generally followed here

b : to walk or proceed along follow a path

3a : to be or act in accordance with follow directions

b : to accept as authority : obey followed his conscience

4a : to pursue in an effort to overtake Police followed the robbers attempting to escape.

b : to seek to attain follow knowledge

5 : to come into existence or take place as a result or consequence of disaster followed the blunder

6a : to come or take place after in time, sequence, or order A juggling act followed the singer.

b : to cause to be followed followed dinner with a liqueur

7 : to copy after : imitate the new building follows the facades and roof lines of the original buildings— Maxwell Mays

8a : to watch steadily followed the flight of the ball

b : to keep the mind on follow a speech

c : to attend closely to : keep abreast of followed his career with interest

d : to understand the sense or logic of (something, such as a line of thought) I don't quite follow your thinking.

e : to subscribe to the feed of (someone or something) especially on social media Follow us on Facebook/Twitter.

intransitive verb

1 : to go or come after a person or thing in place, time, or sequence If one sheep goes through the gate, the rest will follow.

2 : to result or occur as a consequence, effect, or inference Just because he's done some bad things, does it follow that he is a bad person? as follows

as comes next —used impersonally The names of the winners are as follows: Mary, James, and Sylvia.

follow one's nose

1 : to go in a straight or obvious course Just follow your nose until you get there; you can't miss it.

2 : to proceed without plan or reflection : obey one's instincts You don't need my advice—just follow your nose. follow suit

1 : to play a card of the same suit as the card led

2 : to follow an example set When one airline lowers its fares, the others usually follow suit.