Слиж

Слиж, -жа, м. 1) = Сляж. Сімсот соколят на одній постелі сплять. Слижі на горищі. Мнж. 175. 2) Рыба Cobitis barbatula, голецъ. Шух. І. 24.

СЛИЖ а, чол., розм. Невелика прісноводна риба родини коропових, тіло якої майже без луски, вкрите слизом; сиква. Він і його сини.. знай ляскають патинками, мов слижі в хворості звиваються (Іван Франко, VIII, 1952, 10); * У порівняннях. Він [хлопчик], як слиж, висувався з-під долонь і утікав під стіл (Марко Черемшина, Тв., 1960, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 351.

СЛИЖ 2, а, чол. Поперечний брус у стелі з хмизу. Стріха зайнялася. Мишко чув, як тріщить солома.. Колгоспники прибігли, коли вже впали крокви й горіли слижі (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 293).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 351.