Скуповувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Скуповувати, -вую, -єш, сов. в. скупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Скупать, скупить.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. СКУПЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., СКУПИ́ТИ, скуплю, скупиш; мн. скуплять; док., перех. 1. Купувати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях, у всіх або багатьох. — Пішла я вчора на Хрещатик скуповувать по магазинах деякий дріб'язок (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 236); Заходився [Микола] скуповувати в магазинах деталі для майбутнього телевізора (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 154); Зранку Параска піде на базар, скупить чого треба (Панас Мирний, IV, 1955, 62); Слова управителя.. занепокоїли Терентія Плачинду, який «по божій ціні» скупив у кількох переселенців садиби й хати (Михайло Стельмах, I, 1962, 24). 2. тільки недок. Купувати що-небудь для перепродажу. Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Панас Мирний, I, 1949, 368); Батько її торгував волами, скуповував по ярмарках у мужиків худобу й спродував більшим гандлярам [гендлярам] (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 70); Скуповував Кулик корів, овець та свиней по глухих селах, гнав їх у великі міста і повертався з чималим баришем (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 25). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 336.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і розм. СКУПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКУПИ́ТИ, скуплю́, ску́пиш; мн. ску́плять; док., перех. 1. Купувати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях, у всіх або багатьох. — Пішла я вчора на Хрещатик скуповувать по магазинах деякий дріб’язок (Н.-Лев., IV, 1956, 236); Заходився [Микола] скуповувати в магазинах деталі для майбутнього телевізора (Збан., Курил. о-ви, 1963, 154); Зранку Параска піде на базар, скупить чого треба (Мирний, IV, 1955, 62); Слова управителя.. занепокоїли Терентія Плачинду, який «по божій ціні» скупив у кількох переселенців садиби й хати (Стельмах, І, 1962, 24). 2. тільки недок. Купувати що-небудь для перепродажу. Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Мирний, І, 1949, 368); Батько її торгував волами, скуповував по ярмарках у мужиків худобу й спродував більшим гандлярам [гендлярам] (Кобр., Вибр., 1954, 70); Скуповував Кулик корів, овець та свиней по глухих селах, гнав їх у великі міста і повертався з чималим баришем (Чаб., Катюша, 1960, 25). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 336.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Скуповувати • 1скуповувати — ую, уєш і розм. скупля/ти, я/ю, я/єш, недок., скупи/ти, скуплю/, ску/пиш; мн. ску/плять; док., перех. 1) Купувати все чи багато чого небудь, у багатьох місцях, у всіх чи багатьох. 2) тільки недок. Купувати що небудь для перепродажу … Український тлумачний словник • 2скуповувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Скуповувати.jpg Скуповувати1.jpg Скуповувати2.jpg

Медіа